Андрощук Федір Олександрович

Федір Андрощук народився 20 лютого 1970 року в місті Києві.

У 1988 р. вступив на історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1995 р. Протягом 1987—1988, 1990—1996 рр. працював у Інституті археології НАН України. Очолював Шестовицьку та Канівську експедиції Національного університету імені Тараса Шевченка (1993, 1996—1997 рр.). З 1996 по 2000 рр. працював на посаді викладача кафедри археології та музеєзнавства того ж університету.[1]

У 1998 р. захистив кандидатську дисертацію на тему історико-культурних зв'язків Середнього Подніпров'я та Скандинавії, яка була видана книжкою у 1999 р. під назвою «Нормани і слов'яни у Подесенні»[2]. Того ж року був запрошений Стокгольмським університетом на наукове стажування до Швеції та розкопки міста доби вікінгів Бірки.

Під час перебування за кордоном зацікавився історією скандинавської зброї як історичного джерела у вивченні контактів між населенням Східної та Північної Європи у добу вікінгів. Протягом 2000—2007 років опрацював фонди майже всіх основних музейних збірок Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції. Результати цих досліджень були видані окремими книжками у 2013 та 2014 рр.

З 2000 року діяльність Федора Андрощука була пов'язана з декількома установами Швеції: Стокгольмським університетом (2000—2007), Державним історичним музеєм Швеції (2000—2006; 2014—2019), Музеєм міста Сигтуна (2006, 2010, 2011), Упсальським університетом (2009—2014) та приватним консультативним підприємством Arkeologikonsult (2007—2009).

У 2013 та 2016 рр. видавництвом Упсальського університету були видані англійською мовою книжки «Вікінги на Сході»[3] та «Візантія та світ вікінгів». У 2012 р. був обраний дійсним членом колегії дослідників Шведського Інституту у Стамбулі, а у 2017 р. делегатом від Швеції на світовому конгресі з вивчення вікінгів (18th Viking Congress).

У 2004 році з ініціативи Федора Андрощука на базі Національного музею історії України було проведено виставку копій рунічних каменів «Вікінги на Східному шляху»[4]. Велика частина експонатів музею увійшли до каталогу «Скандинавські старожитності Південної Русі», який був виданий у Парижі 2012 року. Співпраця з співробітниками музею та Інститутом археології НАН України були головними передумовами виходу як цього каталогу, так і книжок «Вікінги на Сході» та «Мечі вікінгів». Монографія «Мечі вікінгів»[5] стала основою докторської дисертації, яку Федір Андрощук захистив у Інституті археології НАН України у 2014 р. (опонентом виступив Анатолій Кирпичников).

Окрім історії та археології, до наукових інтересів Федора Андрощука належать питання ранньосередньовічної нумізматики. Протягом 2014—2017 рр. на базі Державного історичного музею Швеції він керував науковими проєктами, метою яких було вивчення срібних візантійських монет та їх скандинавських і руських імітацій. Результати цієї роботи були опубліковані у книзі «Images of Power» (укр. Образи влади)[6], яка була презентована у жовтні 2016 р. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику[7].

У 2017 році київське видавництво Laurus видало книжку Федора Андрощука «Осеберг: загадки королівського кургану»[8].

Автор публікацій у загальноукраїнській пресі про актуальні питання збереження культурної спадщини[9], пам'яткоохоронну справу[10] та розвиток музеїв[11].

У 2020 р. обраний генеральним директором Національного музею історії України[12]. У своїй програмі та публічних виступах наголошує на вивченні скандинавського досвіду в українському музейництві[13].

У 2020 році видавництво Laurus видало книгу «Гаральд Суворий — останній вікінг»[14], в якій Федір Андрощук описує життя норвезького короля ХІ століття.

• 2016 р. — Грамота-подяка міністра культури України Євгена Нищука за сприяння поверненню в Україну «Меча Вікінга».[15]

• Наукові праці на сайті Academia.edu
• Федір Андрощук у соціальній мережі «Facebook»
• Гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук: Десятинна церква унікальна тим, що її історія уособлює історію Русі — від появи у Києві варягів до монгольської навали // УНІАН. 29 вересня 2021