Андрійканич Іван Васильович

	Іван Васильович Андрійканич
	; Андрійканич Іван Васильович
Народився	6 липня 1936; Руські Комарівці, Підкарпатська Русь, Чехословаччина
Помер	6 травня 2015 (78 років); Косів, Івано-Франківська область, Україна
Національність	українець
Громадянство	Чехія→ СРСР→ Україна
Жанр	монументальна скульптура
Навчання	Ужгородське державне художньо-промислове училище; Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Роки творчості	1964—2015
Вплив	Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Василь Свида
Вплив на	Володимир Ропецький, Микола Грималюк, Іван Мельничук
Працював у містах	Косів та багатьох інших містах Івано-Франківської області

Іван Васильович Андрійканич (Андрейканіч Іван Васильович[1]; 6 липня 1936, с. Руські Комарівці Ужгородського повіту, Перша Чехословацька республіка (Підкарпатська Русь) — 6 травня 2015, м. Косів) — український скульптор, педагог.

Життєпис

Закінчив у 1951 році Ужгородське державне художньо-промислове училище (нині — Закарпатська академія мистецтв). Викладачі: Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Василь Свида.

Після ужгородського училища Іван Андрійканич навчається на факультеті монументальної скульптури Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв). Його наставниками були: Іван Севера, Вітольд Манастирський. Після закінчення навчання отримує направлення викладачем до Косівського училища прикладного мистецтва (нині — Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва).

У місті Косові Іван Васильович Андрійканич пропрацював з 1964 року до кінця свого життя, де розкрив свій талант як педагог, пройшовши шлях від викладача до доцента, та як відомий художник-скульптор. Помер 2015 року в інститутській скульптурній майстерні.

Серед його вихованців відомі та перспективні скульптори: Володимир Ропецький, Микола Грималюк, Іван Мельничук та інші.

Протягом свого творчого життя Іван Васильович створив 26 пам'ятників, 27 меморіальних таблиць та рельєфів.

Творчість

Іван Васильович Андрійканич автор:

великих монументальних пам'ятників та архітектурно-скульптурних меморіальних ансамблів, які увіковічнили пам'ять полеглих на фронтах Другої світової війни (Косів, Старі Кути, Микитинці, Баня-Березів, Великий Рожин, Химчин, Тисмениця);
серії надгробних пам'ятників зі скульптурними портретами;
меморіальних таблиць з портретами Лесі Українки (Буркут), Аполлінарія Тарнавського[2] (санаторій «Косів»), Василя Касіяна (Снятин), Василя Стефаника (Трійця), Василя Стефурака (Косів, Соколівка[3]), Патріарха Володимира (Романюка) (Космач), Ігоря Пелипейка (Косів), Зої та Євгена Сагайдачних[4] (Косів), Мирослава Капія (Косів) та інші.

За проєктом Івана Андрійканича реконструйована центральна площа міста Косова.

Примітки

У джерелах вказується прізвище «Андрійканич», також у деяких радянських — «Андрейканіч».
Отець Аполлінарій Тарнавський (1840—1866) — засновник санаторію «Косів».
Соколівка — район міста Косів.
Євген Якович Сагайдачний разом із дружиною Зоєю Антонівною вивчали Косівський регіон, зібрали чимало творів народного мистецтва, на базі яких згодом народився і виріс Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] У джерелах вказується прізвище «Андрійканич», також у деяких радянських — «Андрейканіч».

[2] Отець Аполлінарій Тарнавський (1840—1866) — засновник санаторію «Косів».

[3] Соколівка — район міста Косів.

[4] Євген Якович Сагайдачний разом із дружиною Зоєю Антонівною вивчали Косівський регіон, зібрали чимало творів народного мистецтва, на базі яких згодом народився і виріс Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини.