Великий Рожин

Вели́кий Ро́жин — село Косівського району Івано-Франківської області.

село Великий Рожин
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада  Косівський район
Рада Великорожинська сільська рада
Облікова картка Великий Рожин 
Основні дані
Засноване 1496
Населення 1571
Площа 33,05 км²
Густота населення 47,53 осіб/км²
Поштовий індекс 78654
Географічні дані
Географічні координати 48°12′48″ пн. ш. 25°02′12″ сх. д.
Водойми р. Великорожинка
р. Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78654 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Великий Рожин
Карта
Великий Рожин
Великий Рожин
Мапа

 Великий Рожин у Вікісховищі

Географія

Село розташоване у мальовничій гірській частині Косівського району Івано-Франківської області.

Межує з селами Косівського району — Тюдів, Малий Рожин, Розтоки, Яворів; Верховинського району — Черетів, Білоберізка, Буковець, Верхній Ясенів; по річці Черемош з селами Міжброди та Підзахаричі Чернівецької області.

Висота над рівнем моря 800 м. Відстань від Косова 18 км, від залізничної станції Вижниця - 10 км.

Історія

Територія, на якій пізніше було засноване село входила до складу давньоруської держави — Київської Русі, пізніше - Галицько-Волинської держави.

Засноване 1496 (за іншими даними — 1593 року).

Дата заснування села, завжди викликає суперечки в істориків. Перша письмова згадка про нього знаходиться в Йосифінській метриці, і датована (1785—1788 pp.), а дата заснування за різними версіями від 1450 до 1600 років.

Біля Сокільської скелі опришками було розбите татарське військо, тому потік біля скелі носить назву Татарський.

Було під владою Речі Посполитої, пізніше Австрійської імперії (як частина імперського краю Королівство Галичини та Володимирії).

Після Першої світової війни було окуповане Польщею до 1939 року.

17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на територію Західної України. На честь дня приходу "визволителів" було названо колгосп "17 вересня".

Жителі села активно підтримували опришківський рух, а згодом і бандерівський. Багато жителів села полягло в нерівній боротьбі з загарбниками.

У 40-50-х роках минулого століття багато великорожинців брали участь у русі опору, були вояками УПА. Створений пам'ятник воїнам (УПА).

Цікавими пам'ятками природи є Сокільська скеля, Скеля Довбуша, Маршеве каміння, Сокільський хребет, Лужківський водоспад та ін.

Перший в Україні пам'ятник Т. Г. Шевченку
Вигляд пам'ятника у наші дні

У далекому 1896 р. (а за деякими іншими даними - ще раніше, у 1862 р.) біля південної частини Сокільської скелі було встановлено монумент на честь Тараса Шевченка у вигляді обеліска-колони, на якому було викарбовано слова поета: "Схаменіться, будьте люде, бо лихо вам буде!". Монумент був встановлений на громадські кошти, зібрані жителями сіл Великий та Малий Рожин, Тюдів, Розтоки. Дослідники вважають, що це був один з перших, а можливо і перший, пам'ятників Кобзареві на території усієї Західної України.[1]

Проте, у роки Першої світової війни долиною Черемоша відбувалося значне пересування військ та техніки. Командування вирішило розширити дорогу, і таким чином у процесі будівельних робіт цей обеліск було демонтовано. Місцеві селяни врятували пам'ятник, проте у роки сумнозвісної пацифікації він був остаточно знищений поляками. Монумент спромоглися відновити з ініціативи місцевих мешканців лише у 1990 р. до 175-річчя від дня народження Тараса Шевченка, про що свідчить меморіальна табличка, встановлена у ті роки. Фігуру поета виконали скульптори Володимир і Василь Одрехівські.

Сучасний монумент зображає поета у зрілому віці, у повен зріст. Пам'ятник висотою біля 2,5м стоїть на кам'яному постаменті висотою 2 м. Сюди можна піднятись сходами від водоспаду Сикавка і потрапити на обладнаний оглядовий майданчик з прекрасним видом на Сокільську скелю і долину Черемоша. У хорошу походу тут можна придбати сувеніри та дари лісу, якими торгують місцеві жителі.

Церкви

В селі діють дві релігійні громади. Громада Української греко-католицької церкви (Церква святих апостолів Петра і Павла) служить парох о. Дмитро Мішко.[2]

Церква Великомученика Дмитра

Перша в історії цього села церква постала наприкінці XVIII ст. Ремонтована у 1860 році. На її місці у 1895 році збудована нова дерев'яна церква. Відновлена у 1990 році - з того часу зовнішній вигляд церкви суттєво не змінився. Пам'ятка архітектури національного значення тепер в користуванні православної громади.

Церква хрестоподібна в плані з квадратним зрубом нави та невеликими раменами, має опасання на вінцях зрубів, два ганки та захристя. Опасання покрите бляхою, як і весь простір стін і даху над опасанням. Над зрубом нави розташована восьмистороння основа для витягнутої бані з маківкою на восьмисторонньому ліхтарі. Бокові зруби перекриті двоскатними дахами з маківками[3][4]

Традиційно на церкві багато бляхи, тільки стіни під опасанням зберегли оригінальними. Дерев’яна триярусна маленька дзвіниця з 1895 року стоїть з південного заходу від церкви.

Належить до Православної церкви України. Настоятель митр. прот. Іван Сабадаш.[5]

Докладніше: Церква Великомученика Дмитра (Великий Рожин)

Водоспади
  • Лужківський
  • Сикавка
  • Манівлоги
  • Великорожинський Гук
  • Іваниха
  • Дзвінка (Заборонене кохання)
  • Довбуш (Заборонене кохання)
  • Кубеївський Гук

Джерела

Посилання
  1. Petro. Пам'ятник Тарасу Шевченку. drymba.com (укр.). Процитовано 13 квітня 2021.
  2. Протопресвітеріати. Коломийська єпархія УГКЦ. Процитовано 28 березня 2021.
  3. Церква Великий Рожин Косівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 28 березня 2021.
  4. Великий Рожин с Церква св.Дмитра. www.pslava.info. Процитовано 28 березня 2021.
  5. Село Великий Рожин. kosiv.org.ua. Процитовано 28 березня 2021.
  6. Водоспад Великорожинський Гук: карта, фото, опис
  7. Водоспади Довбуш і Дзвінка: карта, фото, опис
  8. Водоспад Іваниха (с.Великий Рожин, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис
  9. Водоспад Манівлоги: карта, фото, опис
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.