Андрій Іванович Гольшанський
Андрій Іванович Гольшанський (ст.-укр. Андрѣй; пом. 1439) — князь В'язинський, князь Київський (1401—1410), син князя Київського Івана Ольгимонтовича з роду князів Гольшанських.
Андрій Іванович Гольшанський | |
---|---|
Народився | 1365 |
Помер | 1410 |
Рід | Гольшанські |
Батько | Іван Ольгимонтович Гольшанський |
Мати | Агрипина Смоленськаd |
Брати, сестри | Уляна Іванівна Гольшанська, Семен Лютий і Михайло Іванович Гольшанський |
У шлюбі з | Друцька Олександра Дмитрівна |
Діти | Софія Гольшанська, Василина Андріївна Гольшанська і Марія Андріївна Гольшанська |
Біографія
Найбільш імовірно, що став володарем Київського князівства після свого батька Івана Ольгимонтовича.
Центром його володінь було с. В'язин біля Гольшан (В'язинське князівство було уділом Гольшанського князівства). У 1371 році був у складі посольства ВКЛ до московського князя Дмитрія Івановича[джерело?]. 18 січня 1401 року разом з батьком та братом Семеном брав участь в підписанні унії між Польщею та Литвою.[1] 1439 року, брав участь у війні, яку польський король Казимир IV оголосив Порті, згодом Трансільванії, а потім його військо розбило турків на біля річки Дунай.
![]() |
У цих битвах знаходилося 43,700 малоросіян, під проводом воєвод: Київського Светольдовіча і Сіверського Олеговича. Першого можна вважати Гетьманом Венцеславом; бо в цей час, здається, був намісником Київським син Іоанна Алгімунтовіча Гольшанського Андрій. Полковники тодішні були Блудіч, Дулепа, Претич, Станай, Артазей. Король в нагороду за мужність, виявлену ними в битвах з мусульманами, роздав їм герби і аксельбанти.[2] | ![]() |
Після закінчення війни з турками, місце Андрія сина Іоанна Алгімунтовіча, зайняв в Києві Олелько Володимирович, звільнений тоді ж з темниці, куди був ув'язнений Великим Князем Литовським Сигізмундом.
Одружився з Олександрою — дочкою Дмитра, князя Друцького (померла в Глинянах[lower-alpha 1], була похована в церкві Унівського монастиря[3][lower-alpha 2]). Також мав дружину Марію з Новгорода, що була дочкою Кейстута. Діти:
- Василиса Андріївна — з 1422 року дружина князя Івана Більського
- Софія (1405—1461) з 1422 р. — четверта дружина польського короля Владислава ІІ Ягайла — засновника королівської династії Ягеллонів (мала двох синів — Владислава III і Казимира IV Ягеллончиків).
- Марія — дружина молдовського господаря Іллі І.
Зауваги
- формально неавторитетне джерело (Książęta Holszanscy i Dubrowiccy (01)) датує смерть 1426 роком; також дату 1426 вказано у VI. 5. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ († до 1422) // Розділ четвертий. ЛИТОВСЬКІ ДИНАСТІЇ. ГЕДИМІНОВИЧІ. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД
- однак Словник Географічний вказує 1416 рік
Примітки
- Stefan M. Kuczyński. Holszański Iwan Olgimuntowic… h. Hippocentaurus (zm. 1401)… — S. 588.
- М. Маркевич Історія Малоросії. — Глава. 1.
- Uniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 807. (пол.) — S. 807. (пол.)
Джерела
- Stefan M. Kuczyński. Holszański Iwan Olgimuntowic… h. Hippocentaurus (zm. 1401) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/4, zeszyt 43. — S. 587—588. (пол.)
Посилання
- Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст.
- Гольшанські (Дубровицькі)
- Династії литовських князів
Попередник Іван Ольгимонтович |
![]() |
Князь Київський 1401-1410 |
![]() |
Наступник Михайло Гольшанський |