Михайло Іванович Гольшанський

Михайло Іванович Гольшанський (?—1433/бл.1448) — князь київський (1422—1433) з литовсько-руського роду князів Гольшанських. Син князя київського Івана Ольгимонтовича, брат князя київського Андрія Івановича.

Михайло Іванович Гольшанський
Князь Київський
1422 — 1433
Попередник: Андрій Іванович Гольшанський
Наступник: Станко Юрша
 
Смерть: 1433
Вітебськ
Рід: Гольшанські
Батько: Іван Ольгимонтович Гольшанський
Мати: Агрипина Смоленськаd

З життєпису

Вперше згадується в документах як один із воєначальників Вітовта під час Великої війни 1409—1411 рр.[1]

З 1422 року намісник Вітовта у Києві, хоча самі кияни вважали його київським князем. Українська дослідниця О. Русина вважає що Михайло, як і інші київські правителі з династії Гольшанських були повноправними удільними князями, а не намісниками[2].

Спільно зі своїм братом Семеном був активним учасником боротьби між Сигізмундом (Жигимонтом) Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за литовський великокнязівський престол. В кінці 1432 р. вів бойові дії проти Польщі, тоді ж до нього звертався хан Улу-Мохамед з пропозицією скоординувати дії зі Свидригайлом.

На чолі війська Свидригайла в серпні 1433 року розгромив війська великого князя Сигізмунда під командуванням Петра Монтигердовича[3]); невдовзі перейшов, разом з братом, на бік Сигізмунда Кейстутовича.

У другій половині 1433 року спійманий Свидригайлом у Борисові, як прихильник Сигізмуда Кейстутовича втоплений у Двині поблизу Вітебська. Польська дослідниця Ґ. Малаховська в ПСБ вказує на помилковість цього твердження, бо в 1439-48 роках згадується в джерелах його перебування в Червоній Русі.[4]

У 1440-х роках щодо права патронату над Унівським монастирем мав судові суперечки з Сеньком Лопатичем, кожен з яких хотів поставити ігуменом свого кандидата.[5]

Був одружений з Марією, що, може, походила, з Червоної Русі. В 1440 році дружина подарувала йому села Залунів, Дички, Підкамінь в Галицькій землі[6]. В 1439 році згаданий як Гольшанський і Бибельський, тому можна припустити, що його дружина — донька Ходка Бибельського.[4]

Примітки
  1. Полехов С. В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / Отв. ред. Б. Н. Флоря. Институт российской истории РАН. ‒ М.: "Индрик", 2015. ‒ С. 582
  2. Русина, О. Історія Київського князівства ХIV - XV ст. у світлі нових даних // Україна крізь віки : Зб. наук. пр. на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія / Відп. ред. О. Онищенко. - К. : Ін-т історії України НАН України, 2010. - С. 184-202.
  3. Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr (Petrassius, Pietrasz, Petrasy), (zm. po r. 1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 675. (пол.)
  4. Małaczyńska Gertruda. Holszański Michał h. Hippocentaurus (zm. 1448)… — S. 589.
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 483.
  6. Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 81. — № 807. (лат.)

Джерела
  • Małaczyńska Gertruda. Holszański Michał h. Hippocentaurus (zm. 1448) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/4, zeszyt 43. — S. 589. (пол.)

Посилання
Попередник
Андрій Гольшанський		 Князь Київський
1422-1433		 Наступник
Михайло Болобан
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.