Анна-Марі Слотер

Анна-Марі Слотер  (англ. Anne-Marie Slaughter, нар. 27 вересня 1958)  – американський міжнародний юрист, аналітик із зовнішньої політики, політолог і громадський коментатор. Є першою жінкою в історії США, яка зайняла пост голови з політичного планування Держдепартаменту. Член Американського товариства міжнародного права, Американської асоціації адвокатів, Американської академії мистецтв і наук та Всесвітнього фонду миру.

Анна-Марі Слотер
англ. Anne-Marie Slaughter
Народилася 27 вересня 1958(1958-09-27) (63 роки)
Шарлотсвілл, Вірджинія, США
Країна  США
Діяльність правничка, викладачка університету, адвокатка, бізнес-директор, університетська адміністраторка
Галузь міжнародні відносини
Alma mater Вустер коледж, Принстонський університет, Гарвардська школа права і St. Anne's-Belfield Schoold
Знання мов англійська[1]
Заклад Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd, Гарвардська школа права, Школи права Чиказького університетуd, Державний департамент США, New Americad і Чиказький університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
Посада декан, Director of Policy Planningd і генеральний директор
Родичі Edward Slaughterd
У шлюбі з Andrew Moravcsikd[2]
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук

honorary doctorate of Vrije Universiteit Amsterdamd (2020)

honorary doctor of the University of Miamid (14 травня 2006)

У 2015 році написала книгу «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім'єю», що стала світовим бестселером, в тому числі в Україні.[3] Видання перекладено та опубліковано видавництвом «Наш Формат» у 2018 році.

Біографія

Анна-Марі народилася в Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія. Її мати, Деніз Лімбош, має бельгійське коріння, батько Едвард Ратліф Слотер-молодший - американський юрист.[4][5][6] Її дідом по батьківській лінії був Едвард Слотер, футболіст, спортивний тренер та професор з фізичного виховання.[7]

Слотер закінчила Школу Святої Анни-Белфілд в Шарлоттсвіллі в 1976 році. Диплом бакалавра отримала в 1980 році (Принстонський університет). Під керівництвом Річарда Уллмана[8] мала стипендію імені Даніеля М. Сакса, одну з найвищих нагород Принстона, яка передбачає два роки навчання у Вустерському коледжі в Оксфорді.[9] Після закінчення Оксфордського університету, вчилася в Гарвардській юридичній школі, де отримала докторський ступінь з відзнакою (1985).

Далі продовжила навчання в Гарварді як науковий співробітник свого академічного наставника, міжнародного юриста Абрама Чайеса. У 1992 році стала доктором наук з міжнародних відносин.[10]

Протягом 1994-2002 рр. була професором з міжнародного права ім. Дж. Сінклера Армстронга в Гарвардській школі.

У 2002-2009 рр. - була деканом Школи державного та міжнародного права імені Вудро Вільсона в Прінстоні.

З 2009 по 2011 рік - працювала директором із планування політики в Державному департаменті США.

Наразі є членом Американської академії наук і мистецтв. Окрім цього одним із редакторів «Financial Times», веде колонку для «Project Syndicate», «The Atlantic»[11]. Коментує та публікує новини щодо зовнішньої політики у Твіттері, де за її сторінкою стежать понад 140 тисяч користувачів мережі.

Одружена з професором Принстонського університету Ендрю Моравчиком, має двох синів.

Освіта та викладацька діяльність

Отримала вчену ступінь «бакалавр» у Принстонському університеті (1980), «магістр» у Вустерському коледжі в Оксфорді (1982). Є доктором з права (Гарвардський юридичний факультет, 1985) та доктором філософії міжнародних відносин (Оксфорд, 1992).

Під час своєї академічної кар'єри Слотер викладала у Принстонському, Чиказькому та Гарвардському університетах. З 2002 по 2009 роки була деканом Школи публічних і міжнародних справ Вудро Вілсона при Прінстонському університеті та професором університету Берта Г. Керстетера.[12][13] Є автором низки книг та наукових статей на тему гендерної рівності в 21 столітті.[14]

Нагороди

Серед відзнак Анни-Марі Слотер є нагорода школи Вудро Вільсона; премія Р. Ван де Вільде (1979); Медаль з права Томаса Джефферсона в Університеті Вірджинії та Фонду Томаса Джефферсона (2007); відзнака Державного секретаріату США (2011); Премія Луї Б. Сона за міжнародне публічне право Американської асоціації адвокатів (2012).

Журнал «Foreign Policy» включив її до щорічного списку 100 кращих мислителів світу в 2009, 2010, 2011 та 2012 роках.

Переклад українською

Посилання

Примітки
  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/118683491
  2. The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
  3. freya_victoria; fem_books (29 квітня 2018). Анна-Марі Слотер "Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю". Книги, рекомендуемые феминистками. Процитовано 7 травня 2019.
  4. Wolfe, Alexandra (14 червня 2013). Weekend Confidential: Anne-Marie Slaughter. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 7 травня 2019.
  5. Anne-Marie Slaughter. scholar.princeton.edu (англ.). Процитовано 7 травня 2019.
  6. From Mother To Daughter On 'Having It All'. www.wbur.org (англ.). Процитовано 7 травня 2019.
  7. Slaughter, Anne-Marie (29 вересня 2015). Unfinished Business: Women Men Work Family (англ.). Random House of Canada. ISBN 9780345812919.
  8. Diplomatic historian and foreign policy scholar Richard Ullman dies. Princeton University (англ.). Процитовано 7 травня 2019.
  9. Kahneman, Prof. Daniel, (born 1934), Eugene Higgins Professor of Psychology, and Professor of Public Affairs, Woodrow Wilson School, Princeton University, 1993–2007, now Emeritus and Senior Scholar. Who's Who (Oxford University Press). 1 грудня 2007. Процитовано 7 травня 2019.
  10. Anne-Marie Slaughter '76 Speaks to Upper School. www.stab.org. Процитовано 7 травня 2019.
  11. Anne-Marie Slaughter. Anne-Marie Slaughter. The Atlantic (амер.). Процитовано 7 травня 2019.
  12. Biography: Dr. Anne-Marie Slaughter. web.archive.org. 17 червня 2011. Процитовано 7 травня 2019.
  13. The Daily Princetonian - Slaughter '80 named Wilson School dean. web.archive.org. 5 березня 2006. Процитовано 7 травня 2019.
  14. Anne-Marie Slaughter. New America (англ.). Процитовано 7 травня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.