Анничка (фільм)
«Анни́чка» — український радянський художній фільм 1968 року кінорежисера Бориса Івченка.
Анничка | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Борис Івченко |
| Сценарист |
Борис Загорулько Віктор Івченко |
| У головних ролях |
Любов Рум'янцева-Чорновал Ґріґоре Ґріґоріу Костянтин Степанков Іван Миколайчук |
| Оператор | Микола Кульчицький |
| Композитор | Вадим Гомоляка |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. Довженка |
| Тривалість | 89 хв. |
| Мова |
українська (частковий дубляж)[1] російська (дубляж) |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1968 |
| IMDb | ID 0312363 |
Сюжет
1943 рік. Випадково опинившись на місці недавніх боїв, молода гуцулка Анничка знайшла у лісі пораненого. Дівчина вилікувала хлопця й палко закохалась у нього…
Тепер Анничка зненавиділа нареченого, що став поліцаєм. Вирішивши тікати з коханим до партизанів, вона доводить до божевілля батька й гине від його рук.
Актори
- Любов Рум'янцева-Чорновал — Анничка, Ганна Кметь, дочка пана Кметя
- Ґріґоре Ґріґоріу — Андрій, поранений червоноармієць з Центральної України
- Костянтин Степанков — Ґазда Кметь, пан, заможний гуцул
- Іван Миколайчук — Роман Деміш, Анниччин наречений, молодий гуцул, що став німецьким поліцаєм і охоронцем у таборі для військовополонених
- Борислав Брондуков — Крупяк, він же пан Крупенко, головний поліцай
- Анатолій Барчук — Ярослав, батрак у пана Кметя
- Іван Гаврилюк — Іванко, молодий гуцул, Романів друг, співчувальник партизанів, що його поліцаї та фашисти змусили танцювати на битому склі й застрелили
- Ольга Ножкіна — Марія, мати Анниччина
- Василь Симчич — Семен, батрак у пана Ґазди Кметя
- Федір Стригун — пан Шуцман
- Нінель Жуковська — Серафима, попівна, поліцайка (в титрах — Н. Козловська)
- Віктор Степаненко — Віктор, радянський полоненик
- В епізодах: Борис Івченко, Ю. Попелов, Г. Гараджук, Віталій Розстальний, Віктор Мірошниченко
- У зйомках фільму брали участь жителі міста Верховини
Знімальна група
- Режисер-постановник: Борис Івченко
- Сценаристи: Борис Загорулько, Віктор Івченко
- Оператор-постановник: Микола Кульчицький
- Оператор комбінованих зйомок: Микола Іллюшин
- Художник-постановник: Валерій Новаков
- Композитор: Вадим Гомоляка
- Звукооператор: Рива Бісновата
- Режисер: Юлій Слупський
- Оператори: Валентина Тишковець, Віктор Дембський
- Художник-декоратор: Микола Поштаренко
- Художник-гример: М. Блажевич
- Художник по костюмах: А. Мартинова
- Асистенти режисера: Ю. Хоменко, Л. Кустова
- Асистенти оператора: В. Саченко, І. Татарчук
- Монтаж: Тетяна Сивчикова
- Редактори: Григорій Зельдович, Володимир Чорний
- Текст пісень Михайла Ткача
- Державний симфонічний оркестр УРСР, диригент: Володимир Кожухар
- Хор українського радіо, хормейстер: Григорій Куляба
- Директор картини: Тетяна Кульчицька
Нагороди
- 1969 — спеціальна премія журі — «Золота вежа Байона» — Міжнародний кінофестиваль у Пномпені (Камбоджа)
- 1969 — Диплом Борису Івченку за режисерський дебют — Кінофестиваль республік України і Закавказзя у Києві.
Бокс офіс
Касові збори у Радянській Україні підконтрольній Радянській імперії зазвичай не повідомляли загалу, але було відомо кількість проданих квитків. Зокрема фільм «Анничка» як в Радянській Україні так і в інших радянських республіках переглянули у 1969 році 25,1 млн глядачів, що дозволило стрічці зайняти 19 місце у прокаті СРСР у 1969 році.
Музей на честь фільму у Верховині
У смт Верховина у хаті, де проходили зйомки фільму, облаштовано музей фільму «Анничка» у 2016 році.[2]
Джерела
- Українськомовна аудіодоріжка є частковим українським дублюванням: більшість акторів говорять українською в оригіналі, однак кілька іноземних акторів говорять російською, зокрема акторка Ґріґоріу Ґріґоре Петру тощо свої репліки вимовляли російською й їх передублювали українською у пост-продакшині
- Тіні невідомих акторів: гуцули з Верховини розповідають, як знімалися легендарні фільми. Час і Події, номер #297 від 12/22/2016
Посилання
- Анничка — Художній фільм / Режисер Борис Івченко // 1968 // ВІДЕО
- Анничка на сайті IMDb (англ.)