Кульчицький Микола Леонідович

Микола Леонідович Кульчицький  (1 квітня 1908, с. Суботці Херсонська область 24 лютого 1992, Київ) — радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1983). Нагороджений медалями. Мав 12 авторських свідоцтв за винаходи в галузі кінотехніки.

Кульчицький Микола Леонідович
Дата народження 1 квітня 1908(1908-04-01)
Місце народження Суботці, Дмитрівська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 24 лютого 1992(1992-02-24) (83 роки) або 24 вересня 1992(1992-09-24)[1] (84 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Професія кінооператор, оператор-постановник
Нагороди
IMDb ID 0474462

Біографічні відомості

Народився 1908 р. в с. Суботці Херсонської обл. в родині службовця.

Закінчив операторське відділення Одеського державного технікуму кінематографії (1930), навчався в аспірантурі Київського кіноінституту (1930 — 1933).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 24 лютого 1992 р. в Києві.

Фільмографія

Працював на Одеській кінофабриці (1928—1934) у стрічках:

  • «БУПР — не тюрма» (1928),
  • «Радянська Молдавія» (1929),
  • «25.000» (1930),
  • «Всесвітній з'їзд пролетарських письменників» (1932),
  • «Каховський плацдарм» (1934) та ін.

З 1934 р. — оператор Київської студії художніх фільмів. Зняв кінокартини:

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.