Анн Ідальго

Анн Ідальго (фр. Anne Hidalgo), уроджена Ана Марія Гідальго Алеу (ісп. Ana María Hidalgo Aleu; нар. 19 червня 1959(19590619), Сан-Фернандо, Андалусія, Іспанія) — французький політик, мер Парижа2014 року). Перша жінка на посаді мера Парижа за всю історію міста.

Анн Ідальго
ісп. Ana María Hidalgo Aleu
фр. Anne Hidalgo
Ім'я при народженні ісп. Ana María Hidalgo Aleu
Народилася 19 червня 1959(1959-06-19)[1][2][3] (62 роки)
Сан-Фернандо
Країна  Франція[4]
 Іспанія[4]
 Іспанія
Національність іспанці у Франціїd[5]
Діяльність політична діячка, Q97767991
Alma mater Університет Жана Мулена Ліон 3 і Університет Париж X Нантер
Знання мов французька[6], іспанська і англійська
Посада member of the regional council of Île-de-Franced, мер Парижаd[1], Councillor of Metropolis of Greater Parisd[1], 2016-2019 UCLG Co-Presidentd[7][8], Councillor of Parisd[1], мер Парижаd[9], Councillor of Parisd[9] і голова[10]
Партія Соціалістична партія
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Mary Hidalgod
У шлюбі з Жан-Марк Жерменd[11] і Philippe Jantetd
Діти (3) Matthieu Jantet-Hidalgod, Elsa Jantet-Hidalgod і AGHd
Очі карі
Автограф
Нагороди

Біографія

Народилася 19 червня 1959 року в іспанському місті Сан-Фернандо, проте 1961 року з батьками, Антуаном і Марі Ідальго, переїхала до Франції, оселившись в Ліоні.

Її дід по батьківській лінії, Антоніо Гідальго, був іспанським комуністом і в 1937 році втік з франкістської Іспанії через Піренеї на віслюку до Франції. Вже через два роки він повернувся до Іспанії (один з чотирма дітьми, дружина не пережила зворотного шляху), де його заарештували і засудили до смертної кари, замінивши її згодом на довічне ув'язнення, і через три роки відпустили.

Здобувши освіту в галузі соціальної роботи та права, Анн Ідальго з 1984 року почала працювати інспектором з праці і продовжувала це заняття до 1993 року, коли почала працювати в Делегації з професійної підготовки в Міністерстві праці. З 1995 по 1996 рік брала участь у складі місії в Міжнародному бюро праці в Женеві. З 1996 по 1997 рік працювала в компанії Générale des Eau.

З 1997 року пішла в політику. Працювала на різних посадах в кабінетах міністрів Мартін Обрі, Ніколь Пері і Маріліз Лебраншю.

З 2001 року працює заступником мера Парижа, соціаліста Бертрана Деланое.

На муніципальних виборах 2014 стала кандидатом на пост мера Парижа. Вийшла у другий тур разом з кандидатом від партії Союз за народний рух Наталі Косцюшко-Морізе. Перемігши в них, Ідальго стала першою жінкою, що зайняла пост мера Парижа.

28 червня 2020 року Ідальго було обрано мером Парижа з 50,2 % голосів. У другому турі муніципальних виборів була рекордно низька явка виборців (63,3 %), які були відкладені через пандемію Covic-19.[12]

У вересні 2021 року Анн заявила про плани балотуватися на посаду президента Франції[13].

Особисте життя

Володіє французькою та іспанською мовами.

Заміжня вдруге, її чоловік — колега по Соціалістичній партії Жан-Марк Жермен, народила від нього 2002 року сина Артура. Артур Жермен — наймолодший француз, який перепливав Ла-Манш.

Від першого шлюбу народилися син Матьє (1986) і дочка Ельза (1988).

Незважаючи свою католицьку освіту, Ідальго є атеїсткою[14][15][16].

Нагороди

Підтримка України

15 липня 2018 року в день фіналу Чемпіонату світу з футболу в Москві нагадала про українського режисера, політв'язня Кремля Олега Сенцова[18]:

«У той час як у світі прикута увага до фіналу футбольного Чемпіонату світу в Москві, я дуже сильно думаю про Олега Сенцова, українського режисера, який перебуває в ув'язненні вже 4 роки.»

24 вересня 2018 року Муніципальна рада столиці Франції проголосувала за визнання Олега Сенцова почесним громадянином Парижа. Рішення ухвалене за пропозицією паризького мера Анн Ідальго[19][20].

Примітки

  1. Répertoire national des élus — 2019.
  2. Roglo — 1997. — 8549233 екз.
  3. Munzinger Personen
  4. https://www.parismatch.com/People/Politique/Le-jour-ou-je-suis-devenue-francaise-524624
  5. https://www.france24.com/en/20140405-paris-first-woman-mayor-anne-hidalgo-spain-immigrant-delanoe
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. http://www.rabat2013.uclg.org/news/new-uclg-presidency-elected-rabat
  8. https://twitter.com/BernadiaIrawati/status/1195542235338747904
  9. French National Directory of Representatives, 13 July 2020 — 2020.
  10. https://www.c40.org/blog_posts/paris-mayor-anne-hidalgo-elected-as-new-c40-chair
  11. https://paris.maville.com/actu/actudet_-Jean-Marc-Germain-homme-de-l-ombre-de-Martine-Aubry-et-epoux-d-Anne-Hidalgo_44484-2173128_actu.Htm
  12. Anne Hidalgo Reelected As Mayor Of Paris Vowing To Remove Cars And Boost Bicycling And Walking. Forbes. Процитовано 28 червня 2020.
  13. Мер Парижа вирішила балотуватися на пост президента Франції. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 вересня 2021.
  14. Le Mone: «Anne Hidalgo, première dame» Par Béatrice Gurrey 04.04.2014| «Pour cette athée farouche, fille de républicains espagnols, élevée dans la religion catholique, la Terre sainte est devenue familière»
  15. Atlantico: «Quand Anne Hidalgo s'essaie à l'anglais pour critiquer Donald Trump, c'est…très gênant» Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine. 13 Mai 2016
  16. " À Cadix, Hidalgo soigne son image en pensant à 2014 ", Le Figaro, mis en ligne le 28 septembre 2012
  17. Ambassadeur de Suède on Twitter. Twitter. Процитовано 8 січня 2015.
  18. Мер Парижа в день фіналу ЧС з футболу в Росії нагадала про політв'язня Сенцова // Громадське, 15.07.2018
  19. Oleg Sentsov, citoyen d'honneur de la Ville de Paris. Mairie de Paris. 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.(фр.)
  20. Сенцов став почесним громадянином Парижа. Українська правда. 24 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.