Анталь Ліка

У дорослому футболі дебютував 1926 року виступами за команду клубу «Ференцварош». У першому ж сезоні у команді завоював титул чемпіона Угорщини, хоча зіграв лише 2 матчі. Посеред сезону перейшов до складу клубу другого дивізіону «Шомодь».

1927 року повернувся до «Ференцварош». У чемпіонському сезоні 1927—28 не зіграв у чемпіонаті жодного матчу, натомість у кубку країни відіграв у чвертьфінальній проти «Печ-Бараньї» (9:2), тому може вважатися переможцем трофею[1]. Влітку 1928 року здобув з командою престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів Центральної Європи. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1, а у півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0). Ліка зіграв в усіх цих матчах, але у фіналі проти австрійського «Рапіда» не потрапив у склад. «Ференцварош» завершив фінальні матчі з рахунками 7:1 і 3:5.

Сезон 1928—29 Анталь ще провів у ролі запасного, не часто з'являючись на полі. Натомість з наступного сезону і до 1935 року твердо грав у основі команди. Влітку 1929 року відправився з командою у турне Південною Америкою. Протягом липня-серпня 1929 року клуб провів 14 матчів проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх[2]. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу  — збірною Уругваю (щоправда, здобута без Анталя). Ліка зіграв у 8 матчах турне із 14.

В історичному чемпіонаті 1931–32, коли «Ференцварош» виграв в усіх матчах змагань, Ліка провів усі 22 матчі і забив 1 гол. Пам'ятною також стала перемога у фіналі Кубку Угорщини 1933 року. «Зелено-білі» за безпосередньої участі Анталя розгромили одного зі своїх головних конкурентів «Уйпешт» з рахунком 11:1.

У чемпіонському сезоні 1934 року Ліка також був провідним гравцем своєї команди, пропустивши лише один матч. У 1935 році «Ференцварош» дістався фіналу Кубку Мітропи, де поступився празькій «Спарті». Як і сімома роками раніше, Ліка зіграв у складі своєї команди в усіх матчах на шляху до фіналу (проти італійської «Роми», чеського «Жиденіце» і австрійської «Аустрії»), але пропустив головний матч.

Загалом у складі «Ференцвароша» Анталь Ліка у 1926–1937 роках зіграв 360 матчів і забив 11 голів. Серед них: 139 матчів і 2 голи у чемпіонаті, 18 у кубку Угорщини, 22 у Кубку Мітропи, 8 матчів і 1 гол у інших угорських турнірах, 173 матчі і 8 голів у міжнародних товариських матчах, 13 матчів у матчах змішаних команд[3].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Вайс Манфред», за команду якого виступав протягом 1938—1939 років.

1930 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 12 матчів.

Брав участь у матчах кубка Центральної Європи і відборі до чемпіонату світу 1934 року. У 1933 році також зіграв у грі проти збірної Нідерландів (5:6), що не входить до списку офіційних, адже угорська збірна виступала у ньому під назвою Угорська професіональна команда[4].

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1942 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ференцварош». Вдруге тренував команду у 1948–1950 роках, ставши чемпіоном країни 1949 року. Загалом у ролі головного тренера «зелено-білих» провів 117 матчів, серед яких 79 у чемпіонаті[5].

Також очолював команди угорських і югославських клубів БСКРТ, «14 жовтня», «Чепель», «Дебрецен», «Воєводина» та «Вардар». Загалом у вищому дивізіоні угорського чемпіонату на рахунку Ліки 192 матчі у ролі головного тренера[6].

Останнім місцем тренерської діяльності Ліки став луб «Веспремі Халадаш».

Помер 6 жовтня 1976 року на 69-му році життя.