Антиквар (журнал)

«Антиквар» — український кольоровий ілюстрований журнал про антикваріат, мистецтво та колекціонування.

Антиквар
Країна видання Україна
Тематика Антикваріат, мистецтво, колекціонування
Періодичність виходу 6 разів на рік
Мова російська, українська
Адреса редакції вул. Володимирська, 5, офіс 6, Київ 01001
Головний редактор Ганна Шерман
Видавець ТОВ "Видавничий дiм "Антиквар"
Засновано 2006
Обсяг стор.
Передплатний індекс (Укрпошта) 96244

antikvar.ua

Історія

Журнал почав виходити у видавничому домі «Профіт-Прес» у жовтні 2006 року[1]. Засновником «Профіт-прес» був київський бізнесмен Андрій Заїка, а першим видавцем і редактором «Антиквара» — галерист Леонід Комський[2].

«Антиквар» став першим в Україні журналом про антикваріат та колекціонування, який висвітлював широке коло тем від живопису, іконопису та скульптури до нумізматики та боністики.

Після закриття видавництва «Профіт-прес» журнал перейшов на самофінансування[3], однак, з огляду на специфіку тем і репутацію у мистецьких колах, дуже ретельно підходив до співпраці з рекламними агенціями.

Наразі журнал виходить у ТОВ «Видавничий дім „Антиквар“», однією з власниць якого є мистецтвознавиця, музикантка, галеристка Олена Грозовська[4].

Основна тема матеріалів «Антиквара» — події у галузі колекціонування та на антикварному ринку. На своїх сторінках журнал знайомить читача з найновішими тенденціями арт-ринку країни. У рамках інформаційного партнерства з Гільдією антикварів України журнал висвітлює діяльність галерей і аукціонних домів, його представники відвідують публічні заходи, як-от передаукційні виставки й аукційні торги, а також престижні арт-проєкти, презентаційні та благодійні акції Києва, Одеси, Львова, Харкова тощо. На торгах, де були виставлені сто робіт сучасного мистецтва, за участі «Антиквара» змогли зібрати мільйон гривень, які передали на протезування бійців української армії, які постраждали в зоні АТО на сході України[5].
Перетворившись на повноцінний видавничий дім, «Антиквар» випускає журнали, каталоги і тісно співпрацює з заповідником «Києво-Печерська лавра», а також національними театрами імені Івана Франка і Лесі Українки[6].

Аудиторія і розповсюдження

Із самого початку журнал був розрахований на представників політичної, ділової, творчої еліти України. Його основними партнерами є мистецькі галереї, антикварні салони, аукціонні дома, музеї, а серед передплатників — навчальні спеціалізовані заклади України, приватні колекціонери. Редакція журналу є неодмінним учасником тематичних конференцій і мистецьких проєктів, як-от Міжнародна зброєзнавча конференція (Київ).

Розповсюджується за передплатою через будь-яке поштове відділення зв'язку або через інтернет, а також через заклади роздрібної торгівлі на всій території України і за кордоном. Журнал має офіційні представництва в США та Великій Британії. Також номери, зокрема архівні, можна замовити безпосередньо в редакції журналу.

Колектив

До створення матеріалів журнал залучає відомих українських та зарубіжних мистецтвознавців, істориків, кураторів галерей.

Часопис має друковану та Інтернет-версію.

Редколегія

Друкована версія журналу «Антиквар»:

  • Ганна Шерман — головна редакторка (квітень 2007 — донині) та директорка ТОВ Видавничий дім «Антиквар»

Редакція:
Науковий і літературний редактор — Тамара Васильєва
Арт-директор — Михайло Воронков
Коректор — Світлана Школьник
Контент-редактор сайту, розповсюдження і передплата друкованого видання — Ганна Терлецька

Інтеренет-версія журналу «Антиквар»: Адміністратор сайту — Даня Фіолетов

Спецпроєкти

Крім звичайних номерів журнал публікує спецвипуски (спецпроєкти), присвячені певній темі.

Спецвипуски

  • Журнал-монографія про даровану та іменну зброю з колекції Олександра Фельдмана
  • Портал часу. Музей історичного костюма та стилю (проєкт за участі приватного музею Victoria Museum)
  • Україна — Литва. Код Незалежності
  • 100-ліття Данила Лідера
  • «Мистецькі надра» Донбасса (вересень 2014 року)
  • Искусство и революция (березень-квітень 2014 року)
  • Наследие семьи Терещенко

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.