Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні

Діяльність EUACI визначається трьома компонентами[4][1].

Антикорупційна ініціатива консультативно, організаційно та матеріально підтримує спеціальні антикорупційні установи. Зокрема, окрему увагу було приділено Національному агентству з розшуку активів (АРМА)[10], створенню Спеціалізованого антикорупційного суду. На думку очільниці EUACI Еки Ткешелашвілі, «відсутність спеціалізованого антикорупційного суду зводить нанівець роботу двох новостворених антикорупційних органів — НАБУ та САП»[11].

В 2017 році, за підтримки Антикорупційної ініціативи, ДСФМУ провела типологічні дослідження щодо тенденцій і схем відмивання коштів, фінансування тероризму[12][13].

У березні 2018 року EUACI підготувала експертні висновки для НАБУ[14] та НАЗК[15][16]:

1. Протягом жовтня–грудня 2017 експерти вивчали роботу НАБУ і САП за критеріями незалежності, ефективності та результативності. У звіті фахівці подали рекомендації для покращення діяльності антикорупційних органів. Зокрема вони підкреслили, що НАБУ досягло належного рівня ефективності, але для максимальної результативності необхідно судам активізувати розгляд справ, переданих детективами бюро[17].
2. На основі звітів щодо управління конфліктами інтересів і вдосконалення механізму оцінки корупційних ризиків в Україні НАЗК отримало 99 рекомендацій для удосконалення процесів діяльності агенства й усунення проблемних питань[18].

Додатково EUACI організовувала або сприяла навчальним візитам співробітників антикорупційних органів до країн Європи[19][20], створила навчальну робочу групу для НАБУ під керівництвом Еріка Хелдна[21][22].

Міжнародну антикорупційну консультативну раду створено 8 вересня 2017 року внаслідок підписання Меморандуму про наміри між Комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції та EUACI[23]. 8 і 9 вересня в Києві відбулася установча зустріч МАКР[24]

До складу МАКР входять 6 експертів[25][26][27]:

• Карлос Кастресана (Королівство Іспанія) — голова Ради;
• Анка Журма (Румунія);
• Джованні Кесслер (Італія) — заступник голови;
• Драго Кос (Словенія);
• Джеспер Хйортенберг (Данія);
• Даніель Телесклаф (Ліхтенштейн).

Це фахівці-практики, більшість із яких здійснила ефективну антикорупційну діяльність у себе на батьківщині або в інших державах.

Члени МАКР перебували у Києві 6–9 вересня 2017 року[28]. Вони вивчали та оцінювали ситуацію. На думку італійського прокурора Джованні Кесслера: «Проблема корупції в Україні серйозніша, потужніша та викликає більше стурбованості, ніж у багатьох інших країнах. Принаймні, європейських»[29].

У той же час голова МАКР Карлос Кастресана, колишній прокурор з Іспанії, запевнив, що ситуація може бути ідеально виправлена[30]. Він зізнався: «У мене були складніші „пацієнти“… А у вас — просто старі інституції, які опираються реформуванню. Справа техніки.»[31].

За результатами першої устновної зустрічі було прийнято рішення «проаналізувати антикорупційні ініціативи в Україні у розслідуванні, кримінальному переслідуванні та судовому розгляді для формулювання рекомендацій щодо забезпечення компетентного, незалежного та ефективного судочинства у справах щодо топ-корупції»[24].

28–30 листопада в Києві відбулося друге засідання МАКР. Було присутнє керівництво НАБУ, САП, ГПУ, представники Адміністрації Президента та Верховної Ради[28].

29 листопада МАКР презентувала антикорупційному комітету ВРУ свій висновок щодо аналізу антикорупційних зусиль України у сфері розслідування, кримінального переслідування та судового розгляду справ про корупцію у найвищих ешелонах влади[32][33][34].

30 листопада на прес-конференції названо ключові тези експертів:

• негайно створити Антикорупційний суд;
• існує загроза атаки на НАБУ або САП з боку новоствореного Державного бюро розслідування[35][36][37].

13 квітня члени МАКР затвердили і оприлюднили свій другий висновок на тему «Як забезпечити компетентний, неупереджений та ефективний збір та перевірку електронних декларацій державних службовців»[38][39]. Висновок містив 5 блоків рекомендацій, основні з яких полягали в:

• необхідності внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», які змінять процедуру відбору керівництва НАЗК з одночасним припиненням повноважень діючих на той час членів;
• упорядкування роботи електронної системи, прав і доступу до неї, провести незалежну оцінку функціонування наявної системи;
• надати НАЗК всі необхідні доступи до державних реєстрів для здійснення своїх повноважень;
• налагодити співпрацю з Національним антикорупційним бюро України[40].

Більшість рекомендацій були втілені в законодавство, зокрема, у вигляді змін до Закону «Про запобігання корупції», ухвалених у жовтні 2019 року[41], та інших офіційних рішень відповідних державних органів[42][43].

• Підтримка громадських організацій у боротьбі з корупцією:
  • фінансування проекту «Залучення місцевих громад в антикорупційні адвокасі-кампанії за допомогою антикорупційних громадянських розслідувань, нагляду та громадянської освіти», що реалізується «Школою громадянської освіти», створеної ГО «Стоп корупції», Інститутом громадянської освіти НаУКМА та ACREC (Anti-Corruption Research and Education Centre)[44]. Це низка навчальних тренінгів для активістів «Стоп корупції» з дослідження корупційних ризиків та реалізації кампаній з протидії корупції в низці міст України[45].
  • підтримка розробки чат-бота «Тараса», здійсненої ГО «Антикорупційний штаб» — інструмента, що надає покрокову інструкцію із заповнення електронних декларацій, надсилає повідомлення з нагадуваннями про терміни подачі документу тощо (запущений 5 лютого 2018)[46][47].
• Сприяння журналістським розслідуванням:
  • фінансування заходів, реалізованих ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП) — тренінги, школи та конференції для журналістів-розслідувачів України[48].
  • фінансування «Конкурсу малих грантів на проведення журналістських розслідувань злочинів проти журналістів», організованого НСЖУ та ІРРП[49][50].
• Співпраця з «Містами Доброчесності» — населеними пунктами, влада яких підтримує зміни та готова взаємодіяти з громадянським суспільством, щоб максимально втілити антикорупційні заходи в громаді[51]. Для участі у програмі заплановано шість міст-партнерів[52]. Станом на червень 2018 року відповідні угоди укладено з Чернівцями[53] та Маріуполем[54].

У червні 2018 року, в Ботанічному саду імені Гришка у Києві, діяв, створений за ініціативи EUACI, перший в Україні «Парк корупції»[55]. Ідея проекту — сформувати, насамперед, у молоді та дітей знання про корупцію як суспільне лихо для людей[56].

Проект був реалізований у форматі інтерактиву: через образи, об'єкти, віртуальну реальність, 3D-технології, інтерактивні панелі, інсталяції, антилекторій, кінопокази[57] та дитячі заходи[58] пояснювався феномен топ-корупції й боротьба з нею в Україні. Парк складався з 9 надувних шатрів загальною площею понад 700 кв. м. Кожне шатро представляло окремі аспекти корупції серед високопосадовців, як вона впливає на життя звичайних громадян. Центральне шатро об'єкту — стометровий золотий батон, який вважається символом хабарництва в Україні[59].

Протягом 25 днів роботи парку, його відвідало понад 30 тис. відвідувачів з 28 країн[60].

• Міністр Кабінету Міністрів України
• НАЗК
• НАБУ
• Державна служба фінансового моніторингу
• АРМА
• САП
• Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України
• Інститут розвитку регіональної преси
• Мери Міст Доброчесності
• Посол Данії в Україні
• Уповноважений від Представництва ЄС в Україні[61]

• Ека Ткешелашвілі  — керівник програми
• Барбара Джеймс — адміністративний директор
• Еляна Концевічуте — старший радник з боротьби з корупцією
• Клеменс Мюллер — старший радних з протидії корупції
• Богдан Бойко — експерт з питань громадянського суспільства та місцевого самоврядування
• Сергій Деркач — експерт з питань антикорупційних розслідувань
• Галина Кохан — антикорупційний експерт
• Віталій Весельський — експерт з інформаційних технологій
• Катерина Базаянц — фінансовий та адміністративний менеджер
• Анастасія Шевкопляс — помічник з адміністративних питань
• Володимир Сологуб — експерт з комунікацій[62]