Антихрист (фільм)

«Анти́христ» (англ. Antichrist) — фільм Ларса Фон Трієра, прем'єра якого відбулася 18 травня 2009 року на Каннському кінофестивалі, де він був неоднозначно сприйнятий публікою та критиками.[2][3][4][5]

Антихрист
Antichrist
Жанр драма, фільм жахів
Режисер Ларс фон Трієр
Продюсер Мета Луїза Фолдагер
Сценарист Ларс фон Трієр
У головних
ролях		 Віллем Дефо
Шарлотта Генсбур
Оператор Ентоні Дод Мантл
Композитор Крістіан Ейднес Андерсен
Монтаж Андерс Рефн
Кінокомпанія Zentropa
Дистриб'ютор Nordisk Film і Budapest Filmd[1]
Тривалість 104 хв.
Мова англійська
Країна Данія
 Німеччина
 Франція
 Швеція
 Італія
 Польща
Рік 2009
Дата виходу 18 травня 2009
Кошторис 11 млн. $
Касові збори 0,8 млн. $
IMDb ID 0870984
Рейтинг MPAA: R
www.antichristthemovie.com

Сюжет

Головні герої фільму — родина європейських інтелектуалів, імен яких у стрічці не називають. Героїня Шарлотти Генсбур — історик і письменниця, що пише дисертацію про полювання на відьом у середньовічній Європі. Герой Віллема Дефо (її чоловік) — психотерапевт. У той час, як чоловік і дружина кохаються, їхній маленький син випадає з вікна. Після цих страшних подій жінка потрапляє в психіатричну клініку, де місяць не приходить до тями. Її мучать відчай та почуття провини. Чоловік як практикуючий психотерапевт сумнівається у правильності лікування, яке надається його дружині, і самовпевнено вважає, що зможе сам вивести жінку із її важкого емоційного стану. У терапевтичних цілях подружжя вирушає до власного лісового будиночка, який називається Едем і якого героїня чомусь боїться, як вогню. Саме там і розгортається дія фільму. Трієрівська героїня поступово проходить усі стадії прийняття втрати близької людини: шок, гнів, депресію та примирення. Проте хвороба заводить Жінку на манівці, і замість примирення, на неї та її Чоловіка очікує «скорбота», «біль» та «відчай» (так називаються і розділи у фільмі фон Трієра). Жінка втрачає контроль над своїми відчуттями, остаточно божеволіє і починає катувати саму себе і свого чоловіка. Коли Чоловік це розуміє, його цивілізованість відступає перед інстинктом самозбереження.

Фільм складається з таких частин:

  • Пролог
  • Біда
  • Біль (Хаос править)
  • Відчай (Мізогінія)
  • Троє жебраків
  • Епілог

У ролях
Виконавці головних ролей.

Цікаві факти
  • Голос лиса належить Віллему Дефо.
  • На фільм «Антихрист» було написано більше рецензій, ніж на усі попередні фільми Трієра разом узяті.
  • За словами Фон Трієра, в основу образного змісту картини лягли його власні сни про жорстокість і секс[6].
  • Під час показу в Каннах глядачі, серед яких були присутні кінокритики і журналісти, відкрито демонстрували свою неприязнь: відпускали їдкі коментарі з приводу фільму, голосно сміялися, викрикували й свистіли[6]. Під час прем'єрного показу щонайменше 4 особи знепритомніли.[7][8]
  • Очолювана Ларсом фон Трієром компанія Zentropa заявила про запуск відеогри «Едем» за мотивами фільму «Антихрист»[9].
  • „Я нічого не можу сказати в захист «Антихриста»… єдине — це моя абсолютна віра у фільм — найважливіший фільм у всій моїй кар'єрі“, — зізнався Ларс фон Трієр відразу після провального показу[10]. Відомий невротик Ларс фон Трієр не раз зізнавався у власних душевних негараздах, які навіть потребували клінічного лікування. За словами режисера, головною метою цього фільму було вилікувати самого Трієра від депресії[11].
  • Стрічка викликала бурхливе обговорення, викликане у першу чергу садистськими порнографічними сценами у ній. Екуменічне журі Каннського кінофестивалю, яке зазвичай відзначає фільми, що пропагують гуманістичні та загальнолюдські цінності, навіть дало «Антихристу» спеціальну антинагороду за мізогінію[12].
  • Під час зйомок фільму Трієр відійшов від правил «Догми 95», скомбінувавши зйомки ручною камерою та новою цифровою камерою RED. Також у фільмі залучена комп'ютерна графіка, що дуже нетипово для Трієра.

Див. також

Примітки
  1. http://nmhh.hu/dokumentum/158992/2010_filmbemutatok_osszes.xlsx
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010.
  3. Юрий Гладильщиков. Это провокация Архівовано 22 травня 2009 у Wayback Machine. // Ведомости, 19.05.2009, № 89 (2359)
  4. Жанна Васильева. Антимир Ларса Фон Триера Архівовано 2 серпня 2009 у Wayback Machine. // Литературная газета, № 29 (6233) (2009-07-15)
  5. Екатерина Рогожникова. «Антихрист» напугал Канны // gzt.ru, 18 мая 2009
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 16 жовтня 2010.
  7. http://www.breitbart.com/article.php?id=CNG.3ff5f563e4f692f820d871bea23b313d.e91&show_article=1
  8. http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4676406,00.html
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2013.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 5 лютого 2013.
  11. http://community.livejournal.com/ru_von_trier/42415.html
  12. http://www.irishtimes.com/newspaper/world/2009/0525/1224247325203.html?digest=1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.