Догма 95

Данський кінорежисер Ларс фон Трієр під час роботи над фільмами «Королівство» (1994) та «Королівство II» (1997), зробив висновок, що техніка та стилістика менш важливі та менш цікаві глядачам, ніж сюжет та персонажі. «Королівство» він знімав здебільшого ручною камерою, нехтуючи традиційними правилами освітлення та монтажу, результатом чого став змазаний колір та зернистість кадру. Цей інтуїтивно знайдений стиль було покладено в основу ідей концептуального маніфесту та 10 правил групи «Догма 95».

Проєкт Догма 95 заснували у 1995 році чотири данські кінорежисери: Ларс фон Трієр, Томас Вітерберґ, Сьорен Краґ-Якобсен і Крістіан Леврінґ, встановивши правила, яким мають відповідати фільми, аби найадекватніше зображувати реальне життя. Саме ці режисери створили перші чотири стрічки, що отримали сертифікати Догми. Пізніше до маніфесту Догма 95 приєдналися режисери з Данії, Південної Кореї, Аргентини, Іспанії, США, Франції, Швейцарії, Норвегії, Чилі, Бельгії, Швеції, Великої Британії, Мексики, Канади, ПАР, Люксембургу, Туреччини, Німеччини, Австралії, Угорщини, Македонії, Колумбії, Нової Зеландії, Сингапуру, Естонії, Бразилії, Ізраїлю, Греції, Таїланду, Грузії, Росії та Італії[1].

Про створення «Догми 95» було оголошено 22 березня 1995 року в Парижі на конференції Le cinéma vers son deuxième siècle conference, яку було присвячено святкуванню столітнього ювілею світового кінематографу.

Влітку 2002 року «догмівський секретаріат» було закрито. За словами засновників, це сталося через те, що маніфест перетворився на жанрову формулу, що суперечило початковому задуму, а також через те, що самі вони зайнялися новими експериментальними кінопроєктами. Тому усі стрічки, відзняті згідно з вимогами маніфесту після 2002 року, не матимуть сертифікатів Догми і номерів у її рамках.

«Догма 95» — це колектив кінорежисерів, створений навесні 1995 року в Копенгагені.

«Догма 95» має на меті опонувати «певним тенденціям» у сьогоднішньому кіно.

«Догма 95» — це акція порятунку!

У 1960 році було поставлено всі крапки над «i». Кіно померло та благало про воскресіння. Мета була правильною, але засоби ні на що не годилися. «Нова хвиля» виявилася всього лиш легенькими брижами; хвиля омила прибережний пісок та відкотилася.

Під гаслами свободи та авторства народилася низка значних робіт, але вони не змогли радикально змінити ситуацію. Ці роботи були схожі на самих режисерів, які прийшли, аби урвати собі шматок. Хвиля була не сильнішою, ніж люди, що стояли за нею. Антибуржуазне кіно перетворилося в буржуазне, тому що базувалося на теоріях буржуазного сприйняття мистецтва. Концепція авторства від початку була відрижкою буржуазного романтизму і тому вона була… фальшивою!

Згідно з «Догмою 95», кіно — не особиста справа!

Сьогоднішнє буйство технологічного натиску призводить до екстремальної демократизації кіно. Вперше кіно може робити будь-хто. Втім що доступнішим стає засіб масової комунікації, то важливішу роль відіграє його авангард. Не випадково термін «авангард» має воєнну конотацію. Дисципліна — ось наша відповідь; треба одягти наші фільми в уніформу, тому що індивідуальний фільм — фільм занепадницький за визначенням!

«Догма 95» виступає проти індивідуального фільму, висуваючи набір безперечних правил, відомих як обітниця цноти.

1960 року було поставлено всі крапки над «i»! Кіно замордували красою мало не до смерті, і з тих пір успішно продовжували мордувати.

«Найвища» мета режисерів-декадентів — обман публіки. Невже це і є предметом нашої гордості? Невже до цього підсумку підвели нас сумнозвісні «сто років»? Викликати ілюзії за допомогою емоцій? За допомогою особистого вільного вибору художника — на користь трюкацтва?

Передбачуваність (також відома як драматургія) — ось золоте теля, навколо якого ми гопцюємо. Якщо у персонажів є своє внутрішнє життя, сюжет вважається заскладним та не належним до «високого мистецтва». Як ніколи раніше вітається поверхова гра та поверхове кіно.

Результат — зубожіння. Ілюзія почуттів, ілюзія любові.

Згідно з «Догмою 95», кіно — це не ілюзія!

Натиск технології призводить сьогодні до возвеличення полакування до рангу Божественного. За допомогою нових технологій будь-який охочий будь-коли може знищити останні сліди правди в смертельних обіймах сенсаційності. Завдяки ілюзії кіно може приховати все.

«Догма 95» виступає проти ілюзії в кіно, висуваючи набір набір безперечних правил, відомих як обітниця цноти.

Обітниці цноти

Клянуся дотримуватися наступних правил, виведених та затверджених «Догмою 95».

1. Зйомки мають проходити на натурі. Не можна використовувати реквізит та декорації (якщо для фільму необхідний спеціальний реквізит, зйомки мають проходити там, де цей реквізит перебував від початку).
2. Музичний супровід не має йти окремо від зображення чи навпаки (музика не може звучати в фільмі, якщо вона реально не звучить у сцені, яку знімають).
3. Камера має бути ручною. Будь-який рух чи непорушність продиктовані тільки можливостями людської руки (фільм не може проходити там, де встановлена камера; навпаки, зйомка має проходити там, де відбувається дія фільму).
4. Фільм має бути кольоровим. Спеціальне освітлення не дозволено (якщо для зйомок замало світла, одна лампа може бути прикріпленою до камери, в іншому разі сцену треба вирізати).
5. Оптичні ефекти та фільтри заборонено.
6. Фільм не повинен містити несправжньої дії (убивства, стрілянина і тому подібне не можуть бути частиною фільму).
7. Сюжети, де дія відбувається в іншу епоху чи в іншій країні, заборонено (дія має відбуватися тут і зараз).
8. Жанрове кіно заборонено.
9. Формат фільму має бути 35 мм.
10. Ім'я режисера не повинно з'являтися у титрах.

Віднині клянуся як режисер утримуватися від виявів особистого смаку! Клянуся утримуватися від створення «витворів», оскільки миттєвість цінніша за вічність. Моя найвища мета — вичавити правду з моїх персонажів та обставин. Клянуся виконувати ці правила усіма доступними способами, не цураючись хорошого смаку та будь-яких естетичних концепцій.

Цим підтверджую мою обітницю цноти.

Копенгаген, понеділок 13 березня 1995 року

Спеціальні сертифікати «Догми 95» отримали 254 фільми з різних країн світу.

• Лидия Кузьмина (15 січня 2005). К истории «Догмы-95»: ретро с амбициями новой волны (російською). Киноведческие записки, № 66. Архів оригіналу за 4 серпня 2008. Процитовано 15 квітня 2009.
• Андрей Плахов. Рождение «Догмы» (російською). «Другое кино», 2001, № 4. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 15 квітня 2009.
• Andrew Utterson. Technology and Culture, the Film Reader (англійською). Routledge.

• Догма 95: Історія. Маніфест. Фільми
• Повний перелік фільмів «Догми 95»(англ.)
• Список фільмів напрямку Догма 95(англ.)
• To the Rescue of Cinema: Dogme 95 at BrokenProjector.com(англ.)
• GreenCine primer on Dogme95(англ.)
• Interview with The Dogme Doctor Mogens Rukov(англ.)
• Все о проекте Догма-95 по-русски(рос.)
• Official Nimbus Film website