Антоніо Тарвер

Антоніо Деон Тарвер (англ. Antonio Deon Tarver; нар. 21 листопада 1968, Орландо, Флорида, США) — колишній американський боксер-професіонал, який виступав у напівважкій, першій важкій та важкій вагових категоріях. Чемпіон світу в напівважкій вазі за версіями WBC, IBF, WBA. Під час любительської кар'єри став бронзовим призер олімпійських ігор 1996 року, а також чемпіоном світу та Панамериканських ігор у 1995 році.

Антоніо Тарвер
Загальна інформація
Повне ім'я Антоніо Деон Тарвер
(англ. Antonio Deon Tarver)
Прізвисько Чарівник
(англ. Magic Man)
Громадянство  США
Народився 21 листопада 1968(1968-11-21)[1] (53 роки)
Орландо, Флорида, США
Alma mater William R. Boone High Schoold
Вагова категорія Напівважка
Перша важка
Важка
Стійка Ортодокс
Зріст 188 см.
Розмах рук 191 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій 18 лютого 1997
Останній бій 14 серпня 2015
Боїв 39
Перемог 31
Перемог нокаутом 22
Поразок 6
Нічиїх 1
Не відбулося 1
Спортивні медалі
Представник  США
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 Напівважка
Чемпіонат світу з боксу
Золото Берлін 1995 Напівважка
Панамериканські ігри
Золото Мар-дель-Плата 1995 Напівважка

Любительска кар'єра
  • Чемпіон США у напівважкій вазі 1993 та 1995 року
  • Чемпіон турніру Золоті рукавички 1994 року
  • Чемпіон Панамериканських ігор 1995 року

Чемпіонат світу 1995

Олімпійські ігри 1996

Професійна кар'єра

Початок кар'єри

Антоніо Тарвер почав свою професійну кар'єру в 1997 році, у віці 28-ми років. Протягом перших трьох років він здобув 16 перемог, з яких 14 були нокаутом.\

23 червня 2000 року зустрівся із непереможним американцем Еріком Гартінгом (18-0-1) у бої за стасус обов'язкового претендента на титул IBF. Гартінг впевнено перебоксував суперника, завдавши йому першої поразки у кар'єрі.

Тарвер після цього одержав дві впевнені перемоги та 25 січня 2002 року зустрівся із колишнім чемпіоном світу Реджі Джонсоном за регіональні титули чемпіона NABF та USBF. Йому вдалося одержати перемогу спірним рішенням суддів та отримати можливість взяти реванш у Еріка Гартінга. Реванш відбувся 20 липня 2002 року. На початку поєдинку Гартінг мав перевагу, але згодом почав її втрачати. У 4 раунді Тарвер вперше відправив суперника у нокдаун. У наступному раунді після ще декількох нокдаунів рефері прийняв рішення зупинити бій на користь Тарвера.

Чемпіон світу в напівважкій вазі

Вдалі виступи дали можливість Тарверу вперше стати претендентом на чемпіонські титули. 25 квітня 2003 року він зустрівся із колишнім чемпіоном світу Монтеллом Гріффіном за вакантні титули чемпіона за версіями WBC та IBF, які звільнив Рой Джонс. Поєдинок почався із нокдауну від Тарвера у 1 раунді, який контролював бій протягом кожного раунду, завершивши його ще одним нокдауном у 12 раунді. Тарвер став чемпіоном одноголосним рішенням суддів.

Бої проти Роя Джонса

Рой Джонс після чемпіонства у важкій вазі прийняв рішення повернутися у напівважку вагову категорію та повернути титули чемпіона, які він був змушений звільнити. Боксери домовилися про поєдинок за титули чемпіона WBC, IBF, WBA (Super), IBO та журналу The Ring, але за тиждень до їхнього двобою Тарвер був змушений звільнити тутул чемпіона IBF через неможливість провести обов'язковий захист.

Сам поєдинок відбувся 8 листопада 2003 року. Рой Джонс підійшов до нього дещо ослабленим через скидання зайвої ваги, щоб вписатися у ліміт вагової категорії. Антоніо Тарвер протягом бою виглядав краще ніж багато експертів очікувало. Він викинув більшу кількість ударів, але Джонс був влучнішим. Бій пройшов усю дистанцію а перемогу спірним рішенням суддів одержав Рой Джонс. На записках суддів був рахунок: 114—114, 117—111, 116—112. Після бою багато людей вважало, що Тарвер зробив достатньо для перемоги, а результат поєдинку дуже спірним.

Рой Джонс анонсував що цей поєдинок був останнім для нього у напівважкій вазі. В його планах була зустріч із Майком Тайсоном, але оскільки організувати цей бій не вдалося, Джонс прийняв рішення дати реванш Тарверу. Він відбувся 15 травня 2004 року. Поєдинок почався із впевненого 1 раунду від Джонса. У 2 раунді він намагався розвинути перевагу, але після правого прямого, Тарвер впіймав його на контратаці лівим боковим, відправивши у нокаут. Джонс намагався підвестися, але рефері Джей Наді прийняв рішення зупинити бій. Таким чином Тарвер взяв реванш та повернув собі чемпіонські титули.

Таблиця боїв
31 Перемога (22 нокаутом, 9 за рішенням суддів), 6 Поразок (0 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 1 Нічия
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Нічия 31–6-1 (1) Світ Каннінгем SD 12 14 серпня 2015 Пруденшл-центр, Ньюарк, Нью-Джерсі
Перемога 31–6 (1) Джонатан Бенкс TKO 7 (10); 2:25 11 грудня 2014 Pechanga Resort & Casino, Темекула, Каліфорнія
Перемога 30–6 (1) Майк Шеппард TKO 4 (10); 1:54 26 листопада 2013 BB&T Center, Санрайз, Флорида
NC 29–6 (1) Латіф Кайоде SD 12 2 червня 2012 СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія Результат бою скасовано через провалену Тарвером допінг пробу
Перемога 29–6 Дані Грін RTD 9 (12); 3:00 20 липня 2011 Sydney Entertainment Centre, Сідней Виграв титул чемпіона IBO у першій важкій вазі.
Перемога 28–6 Нагі Олівера UD 12 15 жовтня 2010 Buffalo Run Casino, Маямі
Поразка 27–6 Чед Доусон UD 12 9 травня 2009 The Joint, Парадайз, Невада Бій за титули чемпіона IBF та IBO у напівважкій вазі.
Поразка 27–5 Чед Доусон UD 12 11 жовтня 2008 Pearl Concert Theater, Парадайз, Невада Втратив титули чемпіона IBF та IBO у напівважкій вазі.
Перемога 27–4 Клінтон Вудс UD 12 12 квітня 2008 Амалі-арена, Тампа Захистив титул чемпіона IBO у напівважкій вазі.
Виграв титул чемпіона IBF у напівважкій вазі.
Перемога 26–4 Денні Сантьяго TKO 4 (12); 2:53 9 червня 2007 Foxwoods Resort Casino, Ледьярд, Коннектикут Захистив титул чемпіона IBO у напівважкій вазі.
Перемога 25–4 Елвін Мурікі MD 12 9 червня 2007 Connecticut Convention Center, Гартфорд, Коннектикут Виграв вакантний титул чемпіона IBO у напівважкій вазі.
Поразка 24–4 Бернард Гопкінс UD 12 10 червня 2006 Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті Втратив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога 24–3 Рой Джонс UD 12 1 жовтня 2005 Амалі-арена, Тампа Захистив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога 23–3 Глен Джонсон UD 12 18 червня 2005 Федекс-форум, Мемфіс, Теннессі Виграв титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Поразка 22–3 Глен Джонсон SD 12 18 грудня 2004 Стейплс-центр, Лос-Анджелес Втратив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога 22–2 Рой Джонс TKO 2 (12); 1:41 15 травня 2004 Mandalay Bay Events Center, Парадайз, Невада Виграв титули чемпіона WBC, WBA (Super), IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Поразка 21–2 Рой Джонс MD 12 8 листопада 2003 Mandalay Bay Events Center, Парадайз, Невада Втратив титул чемпіона WBC у напівважкій вазі.
Бій за титули чемпіона WBA (Super), IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога 21–1 Монтелл Гріффін UD 12 25 квітня 2003 Foxwoods Resort Casino, Ледьярд, Коннектикут Виграв вакантні титули чемпіона WBC та IBF у напівважкій вазі.
Перемога 20–1 Ерік Гартінг TKO 5 (12); 0:43 20 липня 2002 Бенкерс Лайф-філдхаус, Індіанаполіс
Перемога 19–1 Реджі Джонсон SD 12 25 січня 2002 Ramada Plaza O'Hare, Аеропорт О'Хара, Роузмонт Виграв титули чемпіона NABF та USBF у напівважкій вазі.
Перемога 18–1 Кріс Джонсон KO 10 (10); 1:53 3 квітня 2001 Yakama Legends Casino, Топпеніш, Вашингтон
Перемога 17–1 Лінкольн Картер TKO 5 (10); 1:22 24 лютого 2001 Амалі-арена, Тампа
Поразка 16–1 Ерік Гартінг UD 12 23 червня 2000 Harrah's Casino Tunica, Туніка, Міссісіпі
Перемога 16–0 Ернест Матін KO 1 (10); 0:56 29 лютого 2000 Plaza Hotel & Casino, Парадайз, Невада
Перемога 15–0 Мохамед Бангуесіма TKO 9 (10); 0:51 12 червня 1999 Las Vegas Hilton, Вінчестер, Невада
Перемога 14–0 Джеррі Вільямс TKO 5 (10) 12 червня 1999 Shriners Auditorium, Вілмінгтон, Массачусетс
Перемога 13–0 Рой Франсіс TKO 3 (10) 27 березня 1999 Jai-Alai Fronton, Маямі
Перемога 12–0 Джон Вілльямс KO 4 (12); 0:42 5 лютого 1999 Jai-Alai Fronton, Маямі
Перемога 11–0 Роккі Геннон TKO 2 (10); 2:28 30 серпня 1998 Mountaineer Casino, Честер, Західна Вірджинія
Перемога 10–0 Хосе Луїс Рівера RTD 4 (10); 3:00 23 червня 1998 The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога 9–0 Чарльз Олівер UD 8 24 березня 1998 Harrah's Casino Tunica, Туніка, Міссісіпі
Перемога 8–0 Бойєр Чю TKO 7 (8); 2:17 17 січня 1998 Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті
Перемога 7–0 Рой Франсіс TKO 2 (6); 2:03 2 грудня 1997 The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога 6–0 Беніто Фернандес TKO 3 (6) 28 жовтня 1997 The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога 5–0 Беррі Батлер UD 6 4 жовтня 1997 Caesars Atlantic City, Атлантик-Сіті
Перемога 4–0 Шелбі Гросс TKO 1 (4); 2:59 12 серпня 1997 The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога 3–0 Трейсон Барріос TKO 3 (6) 21 червня 1997 Yuengling Center, Тампа
Перемога 2–0 Джейсон Баррел TKO 3 (4); 0:22 29 квітня 1997 The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога 1–0 Хоакін Гарсія TKO 2 (4); 2:01 18 лютого 1997 The Blue Horizon, Філадельфія

Примітки
  1. ČSFD — 2001.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.