Анхель Марія Вільяр

Анхель Марія Вільяр (ісп. Ángel María Villar; нар. 21 січня 1950, Більбао) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Анхель Марія Вільяр
Анхель Марія Вільяр
Особисті дані
Повне ім'я Анхель Марія Вільяр Ліона
Народження 21 січня 1950(1950-01-21)[1] (72 роки)
  Більбао, Країна Басків, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1971–1981 «Атлетік Більбао» 361 (11)
1969–1970 →  «Гальдакано»? (?)
1970–1971 →  «Гечо»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1973–1979 Іспанія 22 (3)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Як гравець він був футболістом клубу «Атлетік Більбао», а також національної збірної Іспанії. Після закінчення кар'єри був віце-президентом УЄФА і виконувачем обов'язків президента в 2015—2016 роках, віце-президентом ФІФА і президентом Королівської іспанської федерації футболу з 1988 по 2017 рік.

Клубна кар'єра

Вільяр народився в Більбао і пройшов через усі молодіжні команди місцевої команди «Атлетік Більбао». Для отримання ігрової практики Анхель здавався в оренду в два нижчолігових баскських клуби[2], після чого він повернувся в 1971 році до «Атлетіко», де швидко став основним гравцем захисту команди і був ним у дев'яти з десяти сезонів, допомагаючи клубку двічі дійти до фіналу Кубка Іспанії та виграти турнір 1973 року[3], а також стати фіналістом Кубка УЄФА 1976/77.

У березні 1974 року під час матчу Ла-Ліги проти «Барселони» (0:0), Вільяр вдарив ліктем зірку каталонців Йогана Кройфа[4], за що отримав чотири матчі дискваліфікації, але пара пізніше примирилася[5], і Вільяр завершив кар'єру сім років по тому у 1981 році, зігравши загалом в 361 офіційних матчах і забивши 11 голів в усіх турнірах[6].

Виступи за збірну

17 жовтня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в товариській грі проти Туреччини (0:0). Останню гру провів 9 грудня 1979 року у матчі проти Кіпру (3:1), допомігши команді кваліфікуватись на Євро-1980, проте на сам турнір не поїхав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 22 матчі, забивши 3 голи.

Також виступав за збірну Країни Басків[7].

Функціонерська кар'єра

У 1979 році, ще як активний гравець, Вільяр отримав науковий ступінь юриспруденції. 1978 року став одним із засновників Асоціації іспанських футболістів (AFE), де став віце-президентом. Пізніше він був обраний президентом федерації футболу Біскайї, і увійшов до правління Королівської іспанської футбольної федерації (RFEF) під головуванням Хосе Луїса Роки. У 1988 році він замінив його на посаду президента, після цього переобирався на цю посаду шість разів: у 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012 та 2017 роках. Найважливіший момент цього тривалого періоду — спортивний успіх іспанської національної футбольної команди на початку та в останні роки управління, було виграно низку титулів, такі як золота медаль у чоловічому футбольному турнірі Олімпійських ігор 1992 року, Євро-2008 та 2012 і ЧС-2010, а також численні трофеї в молодіжних змаганнях.

Також працював у міжнародних футбольних організаціях і був Віце-президентом УЄФА (1992) і ФІФА (2002)[8] та головою суддівського комітету Союзу європейських футбольних асоціацій[9]. Був ініціатором спільної заявки Іспанії та Португалії на проведення чемпіонату світу 2018 року[10].

Після скандальної відставки Мішеля Платіні з поста президента УЄФА в жовтні 2015 року Вільяр став в. о. керівника організації. 2 вересня ФІФА затвердила список з трьох кандидатів на вакантну посаду. Серед них був і Анхель Марія Вільяр. Вибори були призначені на 14 вересня 2016 року.[11] Передвиборна програма Вільяра не припускала кардинальних змін. Вона була націлена на зміцнення засад європейського футболу і повернення лідерства, яке інститути, такі як ФІФА, втратили через фінансові скандаліи. Вільяр хотів для УЄФА незалежності від рішень політиків, забезпечення прозорості фінансових операцій, включаючи зарплати президента і керівництва. Вертикаль прийняття рішень мала виглядати наступним чином: УЄФА, національні асоціації, ліги і клуби. Ця схема на його думку мала забезпечити повну прозорість.[12] У виборах 14 вересня участі не брав. Залишив посаду після обрання президентом УЄФА словенця Александера Чеферина[13].

За розпорядженням судді Сантьяго Педраса в ході поліцейської операції 18 липня 2017 року Анхель Марія Вільяр був заарештований разом з сином Горкою і віце-президентом з економічних питань Королівської іспанської футбольної федерації Хуаном Падроном і поміщений у в'язницю Сото-дель-Реаль за підозрою у скоєнні економічних злочинів[14]. Через дев'ять днів він покинув посади у ФІФА, і в УЄФА[15]. Також він був відсторонений від посади президента Королівської іспанської футбольної федерації[16]

Титули і досягнення
«Атлетік Більбао»: 1972–73

Примітки
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Villar: «Aspiramos al título como el Barcelona» (Villar: «We are title challengers as Barcelona»); Mundo Deportivo, 20 January 1974 (in Spanish)
  3. 2–0: No tuvo rival serio en el Castellón [2–0: Castellón was no serious match] (Spanish). Mundo Deportivo. 30 червня 1973. Процитовано 19 травня 2016.
  4. 0–0: El Barça no acertó a concretar su superioridad (0–0: Barça could not translate its superiority into goals); Mundo Deportivo, 25 March 1974 (in Spanish)
  5. Villar: «Quiero olvidarlo todo y pronto» (Villar: «I want to forget everything and quickly»); Mundo Deportivo, 27 March 1974 (in Spanish)
  6. Los cachorros son casi leones [The pups are almost lions] (Spanish). Mundo Deportivo. 23 травня 1975. Процитовано 7 грудня 2015.
  7. Angel María Villar con la Selección Vasca en 1979. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 5 січня 2018.
  8. Ghandour sees red; BBC Sport, 21 July 2002
  9. Referees given full backing; UEFA.com, 5 September 2007
  10. Give us 2018 and we'll let you have a cheap submarine. Daily Express. 30 листопада 2010. Процитовано 11 травня 2014.
  11. ФІФА затвердила трьох кандидатів на посаду президента УЄФА
  12. Програма Вільяра #futligaorg. futliga.org. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  13. Названий новий глава УЄФА | РІА Новини
  14. Spain football chief Angel Maria Villar Llona arrested. BBC News. 18 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  15. Ángel María Villar resigns from Uefa and Fifa positions after arrest in Spain. The Guardian. 27 липня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  16. El CSD suspende a Villar un año en la presidencia de la Federación. El Mundo.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.