Апендикс

Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis) — червоподібний[2] або хробакоподібний[3] відросток[4] — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.

Апендикс
Артерії сліпої кишки та апендикса (позначений як "vermiform process")
Деталі
Попередник Середня кишка
Система Травна
Артерія Апендикулярна артерія
Вена Апендикулярна вена
Ідентифікатори
Латина appendix vermiformis
Анатомія Грея subject #249
MeSH D001065
TA98 A05.7.02.007
TA2 2976
FMA 14542[1]
Анатомічна термінологія

Функція

Функція апендиксу не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органу в підтримці сталості кишкової флори.[5][6]

Анатомія

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3% людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.

Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600–800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100–150.

Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.

Примітки

  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. мал. 266
  3. В. Й. Тещук, Н. В. Тещук (2007). Анатомія та фізіологія травного тракту. Одеса: Наука і техніка. с. 16.
  4. А.С.Головацький, В.Г.Черкасов, М.Р.Сапін, А.І.Парахін (2007). Анатомія людини. Вінниця: Нова Книга. с. 63. ISBN 978-966-382-062-0.
  5. Sonnenburg J.L., Angenent L.T., Gordon J.I. (June 2004). Getting a grip on things: how do communities of bacterial symbionts become established in our intestine?. Nat. Immunol. 5 (6): 569–73. PMID 15164016. doi:10.1038/ni1079.
  6. Everett M.L., Palestrant D., Miller S.E., Bollinger R.R., Parker W. (2004). Immune exclusion and immune inclusion: a new model of host-bacterial interactions in the gut. Clinical and Applied Immunology Reviews 5 (5): 321–32. doi:10.1016/j.cair.2004.03.001.

Джерела

  • Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М. Р. Сапина. — 4-е изд., стереотипное, — М.: Медицина, 1997. — 560 с.: ил. — ISBN 5-225-4444-1 (С.?)
  • Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт / За ред. І. І. Бобрика, В. Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001 ISBN (С.?)
  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.363-364)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.