Апофеоз війни

«Апофео́з війни́» (заст. «Апотео́за[1] війни́») — картина російського художника Василя Васильовича Верещагіна. На рамі зроблено напис: «Присвячено всім великим завойовникам — минулим, теперішнім і майбутнім».

Апофеоз війни
рос. Апофеоз войны
Творець: Василь Верещагін
Час створення: 1871р.
Розміри: 127×197
Висота: 127 см
Ширина: 197 см
Матеріал: олійна фарба і полотно
Техніка: олійний живопис
Зберігається: Москва, Росія
Музей: Третьяковська галерея
 Апофеоз війни у Вікісховищі

Історія створення

Картину написано 1871 року. Спочатку полотно було називано «Свято Тамерлана» (рос. Торжество Тамерлана). Задум був пов'язаний із Тамерланом, війська якого залишали за собою такі піраміди черепів [2], одначе картина не носить конкретно-історичного характеру[3]. Відповідно до історії одного разу до Тамерлана звернулися жінки Багдада й Дамаска, які скаржилися на своїх чоловіків, які загрузли в гріхах і розпусті. Тоді він наказав кожному воїнові зі своєї 200-тисячної армії принести по відрубаній голові мужів-розпусників. Після того, як наказ виконали, було викладено сім пірамід із голів[4].

За іншою версією, відому картину «Апофеоз війни» Верещагін створив під враженням розповіді про те, як правитель Кашгара Валіхан-торі стратив європейського мандрівника й наказав покласти його голову на вершину піраміди, складеної з черепів інших страчених людей. 1867 року Верещагін поїхав до Туркестану, де він служив прапорщиком при генерал-губернаторові К. П. Кауфмані. Росія тоді загарбала ці землі, і Верещагін бачив смерть і трупи, що викликали в нього співчуття й гуманізм[3]. Тут і з'явилася відома «Туркестанська серія», де художник-баталіст зобразив не тільки бойові дії, але також природу і сцени побуту Середньої Азії. А після поїздки до Західного Китаю 1869 року, де війська богдихана придушували повстання місцевих, з'явилася картина «Апофеоз війни»[3].

Опис

«Апофеоз війни» — один з найяскравіших Верещагінових творів[4]. На картині зображено піраміду з людських черепів на тлі зруйнованого міста і обвуглених дерев, серед розпеченого степу; навколо піраміди літають ворони. Усі деталі картини, у тому числі жовтий колорит полотна, символізують смерть і спустошення[2]. Ідею «Апофеозу війни» також яскраво виражають шрами від шабель і дірки від стріл на черепах.

Відомий російський художній критик Володимир Стасов писав про «Апофеоз війни»:

Тут річ не лише в тім, із якою саме майстерністю Верещагін намалював своїми пензлями сухий випалений степ і посеред нього піраміду черепів із воронами, що літають навколо, шукаючи ще вцілілий шматочок м'ясця. Ні! Тут у картині явилося щось дорогоцінніше й вище, ніж незвичайна Верещагінська віртуальність барв: це глибоке почуття історика й судді людства…
Оригінальний текст (рос.)
Здесь дело не только в том, с каким именно мастерством Верещагин написал своими кистями сухую пожжённую степь и среди неё пирамиду черепов, с порхающими кругом воронами, отыскивающими ещё уцелевший, может быть, кусочек мясца. Нет! Тут явилось в картине нечто более драгоценное и более высокое, нежели необычайная верещагинская виртуальность красок: это глубокое чувство историка и судьи человечества…[3]

Примітки

  1. Російсько-українські словники. https://r2u.org.ua/ (Українською).
  2. Апофеоз войны (Василий Верещагин). 50 біографій майстрів російського мистецтва. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
  3. Н. A. Ионин. Верещагин В., «Апофеоз войны». Сто великих картин. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
  4. Верещагин Василий Васильевич, Апофеоз войны — история картины. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.