Апічатпон Вірасетакул
Апічатпо́н «Джо» Вірасетаку́л (тай. อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล; нар. 16 липня 1970, Бангкок, Таїланд) — тайський незалежний кінорежисер, сценарист і продюсер нетрадиційних з розповідної точки зору фільмів — «Таємничий полуденний об'єкт» (2000), «Благословенно Ваш» (2002), «Тропічна хвороба» (2004), «Синдроми і століття» (2006). У 2010 році його фільм «Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя» був удостоєний «Золотої пальмової гілки» 63-го Каннського кінофестивалю. Через складне для вимови ім'я режисер просить, щоб його називали «Джо». Лауреат та номінант багатьох фестивальних та професійних кінонагород .
Апічатпон Вірасетакул | |
---|---|
อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล | |
![]() Апічатпон Вірасетакул, грудень 2010 | |
Дата народження | 16 липня 1970 (51 рік) |
Місце народження | Бангкок, Таїланд |
Громадянство |
![]() |
Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер |
Alma mater | Khon Kaen Universityd і Школа інституту мистецтв Чикагоd |
Роки активності | 1993 — наш час |
Напрям | Авторське кіно |
IMDb | ID 0917405 |
Нагороди та премії | |
Офіційний сайт | |
![]() |
Біографія
Апічатпон Вірасетакул за першою освітою — архітектор. У середині 1990-х він відвідував кіношколу в Чикаго. Починав як експериментальний документаліст. Зняв понад десяток короткометражних фільмів. У 1999 році створив невелику кінокомпанію Kick the Machine, яка займається випуском його фільмів (як правило, в копродукції з європейськими студіями). Воліє працювати з непрофесійними акторами. Відвертість сцен в деяких з його фільмів виклика́ла проблеми з цензурою в Таїланді.
Творчість
Фільми Вірасетакула мають нетрадиційну структуру оповіді (розміщення титрів в середині фільму, сюжетні траєкторії, що перетинаються, непоспішне розкриття мотивації героїв). У них часто фігурують джунглі, містика, реінкарнації душ і гомосексуальність. Відсутність традиційної розповідної лінії дозволяє критикам інтерпретувати фільми Вірасетакула як «таке, що тече, безтілесне скупчення дивовижних знаків, що позбавлені смислу, який не піддається розшифровці»[1]. Російський кінокритик Андрій Плахов зараховує Вірасетакула до режисерів нової генерації, любителів «розслаблених розповідних структур», які «заперечують саму ідею кіно як історії, і кіно як атракціону»[2].
Роботи Вірасетакула отримували нагороди на найбільших світових кінофестивалях. Так, «Тропічна хвороба» отримала приз журі на Каннському кінофестивалі 2004 року[3], «Благословенно ваш» здобув головний приз у програмі «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі 2002 року[4], а фільм «Синдроми і століття», прем'єра якого відбулася на 63-му Венеційському кінофестивалі[5] став першим тайським фільмом, представленим у конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю.
Особисте життя
Апічатпон Вірасетакул є відкритим геєм. У травні 2013 року в інтерв'ю часопису Encounter Thailand, Апічатпон заявив, що всі його фільми носять особистісний характер, і він не вважає себе культурним послом Таїланду. У зв'язку з поняттям «квір», він пояснив: «Для мене, слово квір не означає нічого неможливого»[6].
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|
2000 | Непізнаний полуденний об'єкт | Dokfa nai meuman | ![]() | ||
2002 | Благословенно Ваш | Sud sanaeha | ![]() | ![]() | |
2003 | Пригоди Айрон Пуссі | Hua jai tor ra nong | ![]() | ![]() | |
2004 | Тропічна хвороба | Sud pralad | ![]() | ![]() | |
2005 | к/м | Земні бажання | Worldly Desires | ![]() | ![]() |
2005 | к/м | Привид Азії | Ghost of Asia | ![]() | ![]() |
2006 | Синдроми і століття | Sang sattawat | ![]() | ![]() | |
2006 | к/м | Гімн | The Anthem | ![]() | ![]() |
2007 | Положення нашого світу | O Estado do Mundo | ![]() | ||
2009 | к/м | Лист дядечкові Бунмі | A Letter to Uncle Boonmee | ![]() | ![]() |
2009 | к/м | Примари Набуа | Phantoms of Nabua | ![]() | ![]() |
2009 | Хайку | Haiku | ![]() | ||
2010 | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Loong Boonmee raleuk chat | ![]() | ![]() | |
2010 | к/м | Імперія | Empire | ![]() | ![]() |
2011 | Quattro Hongkong 2 | ![]() | |||
2012 | Готель «Меконг» | Mekong Hotel | ![]() | ![]() | |
2012 | к/м | Попелища | Ashes | ![]() | |
2013 | Венеція 70: Перезавантаження майбутнього | Venice 70: Future Reloaded | ![]() | ||
2014 | Короткі історії | Short Plays | ![]() | ||
2015 | Цвинтар блиску | Rak ti Khon Kaen | ![]() | ![]() | |
2018 | 10 років в Таїланді | 10 Years in Thailand | ![]() | ||
2021 | Пам'ять | Memoria | ![]() | ![]() |
Визнання

Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
Ванкуверський міжнародний кінофестиваль | |||
2000 | Приз Дракони і Тигри | Непізнаний полуденний об'єкт | Нагорода |
1900 | Приз Дракони і Тигри — Спеціальна згадка | Нагорода | |
Токійський кінофестиваль FILMeX | |||
2000 | Гран-прі | Непізнаний полуденний об'єкт | Номінація |
2002 | Гран-прі | Благословенно Ваш | Нагорода |
2004 | Нагорода | ||
Каннський кінофестиваль | |||
2002 | Приз Особливий погляд | Благословенно Ваш | Нагорода |
2004 | Золота пальмова гілка | Тропічна хвороба | Номінація |
Приз журі | Нагорода | ||
2010 | Золота пальмова гілка | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Нагорода |
2015 | Приз Особливий погляд | Цвинтар блиску | Номінація |
Кінофестиваль в Салоніках | |||
1900 | Приз Золотий Олександр | Благословенно Ваш | Нагорода |
Кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі | |||
2003 | Найкращий фільм | Благословенно Ваш | Номінація |
2003 | Найкращий режисер | Нагорода | |
2003 | Приз ФІПРЕССІ | Нагорода | |
Роттердамський міжнародний кінофестиваль | |||
2003 | Премія KNF | Благословенно Ваш | Нагорода |
Сингапурський міжнародний кінофестиваль | |||
2003 | Приз Молодого кіно | Благословенно Ваш | Нагорода |
2005 | Спеціальний приз журі | Тропічна хвороба | Нагорода |
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу | |||
2004 | Премія критиків | Тропічна хвороба | Нагорода |
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
2004 | Гран-прі Золотий Г'юго | Тропічна хвороба | Номінація |
2006 | Синдроми і століття | Номінація | |
2012 | Готель «Меконг» | Номінація | |
Міжнародний кінофестиваль в Індіанаполісі | |||
2005 | Спеціальний приз журі за режисуру | Тропічна хвороба | Нагорода |
Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
2005 | Золотий леопард | Земні бажання | Номінація |
Туринський гей-лесбійський кінофестиваль | |||
2005 | Найкращий художній фільм | Тропічна хвороба | Нагорода |
Венеційський кінофестиваль | |||
2006 | Золотий лев | Синдроми і століття | Номінація |
Азійський кінофестиваль в Довілі (Франція) | |||
2007 | Гран-прі Лотус | Синдроми і століття | Нагорода |
Каталонський кінофестиваль в Сіджасі | |||
2010 | Приз критиків за найкращий фільм | Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя | Нагорода |
2015 | Найкращий художній фільм | Цвинтар блиску | Номінація |
Лондонський кінофестиваль | |||
2015 | Найкращий фільм (Офіційна програма) | Цвинтар блиску | Номінація |
У 2009 році англійською мовою з'явилася збірка статей про фільми Вірасетакула (серед авторів — Бенедикт Андерсон і Тільда Свінтон). Джонатан Розенбаум назвав його одним з найперспективніших режисерів сучасності.[8]
За підсумками 2000-х років, багато авторитетних кінокритиків (зокрема, Джим Гоберман) включили до числа найкращих фільмів його «Тропічну хворобу»[9]. Російський кінокритик А. Плахов у зв'язку з цим відмітив: «За рейтингами нульових років цей таєць іде в авангарді світового кінопроцесу, багато в чому випереджаючи його, і стає головним режисером сучасності»[10]. У березні 2016 року фільм «Тропічна хвороба» увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[11][12].
Громадська позиція
У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13]
Примітки
- Phantoms of Liberty: Apichatpong Weerasethakul edited by James Quandt | Senses of Cinema
- Квентин Кустурица is no more — Плахов — Кино — OpenSpace.ru
- Festival de Cannes — From 11 to 22 may 2011
- Festival de Cannes — From 11 to 22 may 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- Венеція 2006. Програма. Архів оригіналу за 17 травня 2010. Процитовано 6 квітня 2016.
- Matthew Hunt (May 2013). EXCLUSIVE INTERVIEW WITH APICHATPONG WEERASETHAKUL (PDF). Encounter Thailand (from matthewhunt.com). Matthew Hunt. Процитовано 26 травня 2014.
- Нагороди та номінації Апічатпона Вірасетакула на сайті IMDb (англ.)
- Рецензія в Chicago Reader
- Новости «Лучшие фильмы 2000-х по версии Cahiers du Cinema» Arthouse.Ru Архівовано 3 листопада 2011 у Wayback Machine.(рос.)
- Ъ-Weekend — Международная кадровая политика
- The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018
Посилання
- Апічатпон Вірасетакул на сайті IMDb (англ.)
- Офіційний сайт
- Зовите меня Джо(рос.)
- Апичатпонг Веерасетакул: Фиксация сновидений(рос.)