Ардатовський район (Нижньогородська область)

Ардатовський район розташований на південному заході Нижньогородської області. На заході район межує з Навашинсиким, Кулебацьким, Виксунським районами, на півдні з Вознесенським, Дивеєвським, на сході з Арзамаським, на півночі — з Сосновським районом. Районний центр — селище міського типу Ардатов. Розташований на річці Леметі, за 160 км від Нижнього Новгорода. Найближча залізнична станція Мухтолово — 30 км.

Площа району — 1887,63 км²[2].

Територія району займає вигідне транспортно-географічне положення на залізничній магістралі Москва — Казань, що перетинає район з заходу на схід, автошляхах федерального і обласного значения. Всі центри сільських поселень пов'язані з районним центром дорогами з твердим покриттям, розвинені засоби зв'язку.

Археологічні знахідки на території Ардатовского краю говорять про те, що з VI — VII століття край населяли мордовські племена, в основному ерзя, меншою мірою мокша і невеликі групи волзьких булгар. Місцями їх осілого проживання були заплави річок Теши, Леметі, Іржі. З X — XII століття у цих місцях з'являються слов'янські переселенці. Вони навчили мордву землеробства, виготовлення залізних знарядь праці та зброї. На ці багаті лісом, рибою і звіром місця зі сходу претендували булгари, а з півночі та заходу — руські князі. Ардатовські землі бачили похід Святослава на упокорення Волзької Булгарії, монголо-татарські полчища, які проходили у 1237 році на Русь, похід Івана Грозного на Казань у 1552 році. Через територію району проходила Царська сакма — державна посольська дорога з Москви до Золотої Орди і Астраханського ханства. Назва Ардатов пов'язано з легендою про провідника військ Івана Грозного Ардатка.

Після походу 1552 року мордовські землі було віддано царем у помісне володіння руських князів, бояр, татарським та мордовським мурзам і служивим людям, в основному мешканцям фортеці Свіяжськ під Казанню.

У 1779 році у ході адміністративної реформи Катерини II утворено Ардатовський повіт, що складався з 40 волостей. За кількістю населення він займав четверте місце, а за площею — третє місце в Нижньогородській губернії.

У 1923 році повіт був ліквідований, у 1929-у створено Ардатовський район. Ардатов втратив значення міста і став селом — районним центром. Перші колгоспи організувалися в 1928-у році. Всього за 1928—1935 роки було створено 90 колгоспів.

Статевий склад

У загальній чисельності населення питома вага жінок 55,2 %. Таким чином, в розрахунку на 1000 чоловіків припадає одна тисячу двісті двадцять вісім жінок. Така диспропорція зумовлена ​​тим, що тривалість життя чоловіків менше, ніж жінок. Погіршення показників відтворення негативно відбивається не тільки на чисельності, але і на віковій структурі.

Національний склад

Район заселений в основному російськомовним населенням.

Урбанізація

У міських умовах (робочі селища Ардатов і Мухтолово) проживають 56,95 % населення району.

До Ардатовського району, у рамках адміністративно-територіального устрою області, входять 8 адміністративно-територіальних утворень, у тому числі 2 робочих селища і 6 сільрад[2][16][17].

До Ардатовського муніципального району, у рамках організації місцевого самоврядування, входять відповідно 8 муніципальних утворень, у тому числі 2 міських поселення і 6 сільських поселень[18].