Арман Декенінк

Арман Декенінк (фр. Armand Léopold Théodore, Baron de Ceuninck; нар. 27 травня 1858, Мехелен пом. 12 квітня 1935, Брюссель) — бельгійський воєначальник, генерал-лейтенант бельгійської армії, учасник Першої світової війни, міністр оборони Бельгії (1917—1918).

Арман Декенінк
Armand De Ceuninck
Народження 27 травня 1858(1858-05-27)
Мехелен
Смерть 12 квітня 1935(1935-04-12) (76 років)
Брюссель
Країна  Бельгія
Приналежність  Сухопутні війська Бельгії
Рід військ артилерія
піхота
Освіта Королівська військова академія
Роки служби 18711919
Звання Генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна
Бельгійська кампанія
Оборона Антверпена
Битва на Ізері
Друга Іпрська битва
Титул граф
Нагороди
Воєнний хрест (Бельгія)
Медаль Перемоги (Великобританія)
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
 Арман Декенінк у Вікісховищі

Біографія

Арман Леопольд Теодор, барон Декенінк розпочав службу в бельгійській армії сержантом артилерії в 1874 році, потім поступив на навчання на факультет підготовки офіцерів артилерії та інженерних військ до Королівського військового коледжу. 1880 завершив навчання з присвоєнням звання суб-лейтенанта.

На початок Першої світової війни проходив службу полковником, начальником відділу при штабі Сухопутних військ. На його плечі покладались завдання мобілізаційної підготовки резерву та призову військовозобов'язаних з початком війни проти Бельгії.

6 вересня 1914 року А. Декенінку присвоєне звання генерал-майор та 9 вересня він отримав посаду командира 18-ї змішаної бригади гренадерів. Командував частиною під час боїв за Антверпен, проявив значні здібності та командирські якості. Вміло й енергійно керував бригадою в боях проти німецьких загарбників. Під час ар'єргардних боїв, коли бельгійська армія під тиском переважаючих сил кайзерівської армії відступала на захід, на його бригаду покладались завдання з прикриття флангів. Вів бої під Діксмейде, Лізерном, організовував оборону бельгійських сил по рубежу Ізерського каналу.

Під час битви на Ізері, два полки гренадерів і бригадна артилерія Декенінка брала участь у найзапекліших боях. А після здобутої перемоги генерал відповідав за сектор Оосткерке. 4 грудня його визначили керувати сектором оборони в Діксмейде.

З 5 січня 1915 року А. Декенінк призначений командиром 6-ї бельгійської піхотної дивізії. Надалі бився на Ізерському фронті. У квітні-травні 1915 року змагався проти німецьких військ під Іпром, де вперше в історії на Західному фронті застосували хімічну зброю отруйні речовини з змістом хлору.

20 серпня 1915 року А. Декенінк підвищений у лейтенант-генерали бельгійської армії. 4 серпня 1917 року король Альберт І призначив його міністром оборони на заміну генералу Ш. де Броквілю. При Декенінгі штаб-квартира міністерства оборони перемістилася ближче до лінії фронту у Верне.

На посаді військового міністра Арман Декенінк доклав багато зусиль, намагаючись максимально забезпечити свої війська усім необхідним для ведення воєнних дій і часто перебував з візитами на передовій. 22 листопада 1918 року він залишив посаду міністра й згодом став командиром 4-ї піхотної дивізії, котра виконувала окупаційні функції в Німеччині.

1920 році він брав участь, як представник Королівства Бельгія, в роботі комітету Ліги Націй із роззброєння.

Див. також

Посилання

Примітки

Виноски
    Джерела
      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.