Архітектура в стилі мудехар в Арагоні

Архітектура в стилі мудехар в Арагоні
Mudéjar Architecture of Aragon [1]
	Світова спадщина
	Архітектура в стилі мудехар в Арагоні
	40°20′37″ пн. ш. 1°06′25″ сх. д.
Країна	Іспанія
Тип	Культурний
Критерії	iv
Об'єкт №	378
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1986 (10 сесія)
Внесено зміни	2001
	Архітектура в стилі мудехар в Арагоні у Вікісховищі

Архітектура в стилі мудехар в Арагоні — це естетична течія у стилі мудехар з центром в Арагоні (Іспанія), яка була визнана Світовою спадщиною ЮНЕСКО та представлена рядом будівель.

Опис

Хронологія арагонського мудехару простягається від 12-го до 17 сторіччя та включає понад сто архітектурних пам'яток, розташованих переважно у долинах річки Ebro, її притоки Халон та притоки останньої Хілока. На цій території проживала велика кількість населення маврського походження, хоча багато з них номінально були християнами. Їх називали мудехари або мориски, вони значною мірою зберігали традиції декоративно-ужиткового мистецтва та рідко використовували камінь як будівельний матеріал.

Перші зразки арагонського мудехару мають два походження: з одного боку, королівська палацова архітектура, яка доповнила та змінила палац Альхаферія, за рахунок збереження ісламської орнаментальної традиції, а з другого — традиція, яка розвивала романську архітектуру з використанням не каменю, а цегли, з орнаментами місцевого іспанського походження. Приклади другого типу можна побачити у церквах міста Дарока, які були розпочаті з каменю, але закінчені у 13-му ст. цегляними панелями в стилі мудехар.

З будівельної точки зору, архітектура в стилі мудехар в Арагоні переважно використовує функціональні схеми цистерціанської готики, але з деякими відмінностями. Контрфорси часто відсутні, особливо у апсидах, для яких характерно мати восьмикутний план з товстими стінами, що можуть витримати тиск даху і які забезпечують простір для підкреслення цегляних орнаментів. З іншого боку, контрфорси часто присутні по боках нав, де деколи закінчуються баштами, наприклад у Базиліки Пресвятої Діви Марії на Стовпі (Сарагоса). Можуть бути бокові каплиці, неочевидні зовні. Церкви приходів (такі як церква Святого Павла (Сарагоса)) чи малих міст переважно не мають поділу на нави, однак місце для додаткових вівтарів виділено каплицями між контрфорсами нав. Для таких бокових каплиць характерні закриті галереї або ándite (проходи), вікна з яких виходять і назовні, і в середину будівлі. Таку споруду часто називають церква-фортеця, прототипом якої ймовірно є церква міста Монтальбан.

Як правило найбільше прикрашені дзвіниці, форма яких була запозичена у ісламського мінарету: чотирикутна у плані з центральним простінком, чиї простори були заповнені сходами, як в мінаретах Альмохадів. Зверху чотирикутника розміщувалась багатокутна вежа. Деякі дзвіниці були восьмикутними.

Світова спадщина ЮНЕСКО

Дзвіниця церкви в Утебо.

1986 року ЮНЕСКО оголосило весь комплекс в стилі мудехар в місті Теруель Світовою спадщиною[2], а у 2001 році вона була розширена іншими пам'ятками в стилі арагонського мудехару:

Код	Назва	Місце	Рік включення	Координати
378-001	Вежа, дах та купол собору Пресвятої Діви Марії в Медіавілла	Теруель	1986	40°20′37″ пн. ш. 1°06′25″ сх. д.
378-002	Вежа та церква Святого Петра	Теруель	1986	40°20′33″ пн. ш. 1°06′22″ сх. д.
378-003	Вежа церкви Святого Мартіна	Теруель	1986	40°20′39″ пн. ш. 1°06′33″ сх. д.
378-004	Вежа церкви Святого Спасителя	Теруель	1986	40°20′31″ пн. ш. 1°06′28″ сх. д.
378-005	Апсида, клуатр та вежа Колегіальної церкви Діви Марії	Калатаюд	2001	41°21′14″ пн. ш. 1°38′42″ сх. д.
378-006	Приходська церква Святої Текли	Сервера-де-ла-Каньяда	2001	41°25′58″ пн. ш. 1°44′08″ сх. д.
378-007	Церква Святої Марії	Тобед	2001	41°20′18″ пн. ш. 1°24′01″ сх. д.
378-008	Мудехарські фрагменти палацу Альхаферія	Сарагоса	2001	41°39′23″ пн. ш. 0°53′48″ сх. д.
378-009	Вежа і церква Святого Павла	Сарагоса	2001	41°39′21″ пн. ш. 0°53′10″ сх. д.
378-010	апсида, приход та купол Ла Сео	Сарагоса	2001	41°39′16″ пн. ш. 0°52′32″ сх. д.

Основні пам'ятки

alfiz та емаль в стилі мудехар 15-го ст., мавританська архітектура палацу Альхаферія.

Палац Альхаферія — середньовічний мавританський палац, з реставрацією 15-го ст. Католицькими королями в стилі мудехар;
Собор Ла Сео;
Теруельський собор.

Примітки

Джерела

Gonzalo Borrás Gualis, Mudejar art in Teruel, Teruel Studies Institute, 1990. ISBN 84-86982-22-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] * Назва в офіційному англомовному списку

[2] Архітектура в стилі мудехар в Арагоні на сайті Світової спадщини