Аустричні мови
Аустричні (австричні) мови (лат. auster — південь) — гіпотетична макросім'я мов, яка об'єднує австроазійські, австронезійські, дун-тайські (тай-кадайські) і мови мяо-яо.
| Аустрична макросім'я | |
|---|---|
| Поширена в | Південно-Східній, Східній та Південній Азії, Океанії, і на Мадагаскарі |
| Класифікація | ділиться на: австроазійські, австронезійські, мяо-яо, тай-кадайскі. |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Гіпотезу австронезійсько-австроазійської спорідненості було обґрунтовано в роботах австрійського вченого Вільгельма Шмідта (1906) та інших лінгвістів. Він висловив думку про спорідненість малайсько-полінезійських (австронезійських) мов з мовами австроазійськими (мон-кхмерськими та Мунда). Його точку зору пізніше підтримав американський вчений Пол Бенедикт (в роботах 1942, 1966), який відніс до цієї макросім'ї (яка отримала назву австричної) Тай-кадайські мови (раніше їх помилково зараховували до сино-тибетських).
Припущення про спорідненість мяо-яо з австроазійськими знайшло відбиття в роботах французького вченого А. Одрікура (1961 рік) та ін.
Бенгтсон Джон, крім зазначених вище чотирьох сімей, до складу аустричних мов відносить два ізоляти — айнську та ніхалі.
Прихильники австричної гіпотези вказують на існування в цих мовах низки спільних коренів, загальних префіксів та інфіксів. Проте остаточно спорідненість австричних мов можна буде довести лише після виявлення регулярних фонетичних відповідностей між порівнюваними сім'ями.
Література
- Schmidt W., Die Mon-Khmer-Völker, Braunschweig, 1906;
- Studies in comparative Austroasiatic linguistics, The Hague, 1966;
- Яхонтов С. Е., Глоттохронология и китайско-тибетская семья языков, М., 1964 (VII Международный конгресс антропологич. и этнографич. наук).