Афанасьєв Євген Андрійович
Євге́н Андрі́йович Афана́сьєв (нар. 17 листопада 1926, Копиченка) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1958 року; член Спілки художників України з 1968 року. Брат мистецтвознавця Василя Афанасьєва.
| Євген Андрійович Афанасьєв | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
17 листопада 1926 (95 років)
Копиченка | ||||
| Країна |
 Україна | ||||
| Alma mater | Ленінградський університет | ||||
| Галузь | мистецтвознавство | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився 17 листопада 1926 року в селі Копиченці (тепер Федоровський район Костанайської області, Казахстан). Брав участь у німецько-радянській війні з 1943 року[1]. Член КПРС.
1951 року закінчив сільськогосподарський факультет Ленінградського державного університету імені А. О. Жданова. У 1951–1952 роках працював науковим співробітником Музею західного та східного мистецтва в Києві; у 1952–1959 роках — старшим інспектором управління образотворчого мистецтва Міністерства культури УРСР; у 1959–1966 роках очолював дирекцію художніх виставок України. 1966 року закінчив аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. У 1966–1977 роках очолював Державні науково-дослідні реставраційні майстерні. У 1977–1987 роках працював секретарем правління Спілки художників України.
Жив у Києві, в будинку на Брест-Литовському проспекті 30/38, квартира 164.
Роботи
Працював у галузі мистецтвознавства та художньої критики. Вивчав і популяризував українське образотворче мистецтво 1917–1990-х років. Серед робіт:
- нарис «Михайло Лисенко» (1982, Київ);
- статті
- «Сторінки літопису українського радянського мистецтва 1917—1957» (журнал «Мистецтво», 1957, № 5—6, 1958, № 1);
- «Образотворче мистецтво УРСР» у «Щорічнику Великої Радянської Енциклопедії» (1958—1968);
- альбоми
- «Ювілейна художня виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка» (1965, Київ);
- «Ленінським шляхом» (1979);
- «В рівень з життям» (1983, Київ);
- «Увічнений подвиг» (1987, Київ)
- «Валентин Зноба» (1970, Київ);
- «Михайло Антончик» (1980, Київ);
- «Сергій Федорович Шишко» (1981, Київ).
Відзнаки
- Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985) та Слави ІІІ ступеня (6 листопада 1947)[1];
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1983 року;
- Заслужений діяч культури Польщі з 1984 року.
Примітки
- Пам'ять народу.(рос.)
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 17;
- Тищенко О. І. Афанасьєв Євген Андрійович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А—В. — 1995. — С. 118;
- Бугаєнко І. Н. Афанасьєв Євген Андрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X..