Афанасьєв Борис Гнатович

Афанасьєв Борис навчався в Мінському музичному технікумі. Закінчив Білоруську державну консерваторію як соліст-скрипаль (1947 р.). Творчий шлях починав концертмейстером оркестру Білоруського драматичного театру, у якому, з невеликою перервою, пропрацював з 1934 до 1943 р. Опинившись в евакуації в м. Томську, організував оркестр, струнний квартет, виїжджав з концертною бригадою на фронт. Восени 1943 р. організував Білоруський державний квартет, з яким виступав у звільнених містах Білорусі. У 1944 р. брав участь в організації Симфонічного оркестру БРСР, до 1950 р. був його концертмейстером (одночасно з керівництвом квартетом). В 1950—1953 рр.. художній керівник Білоруської державної філармонії. В 1953—1960 рр.. — диригент симфонічного оркестру філармонії. Викладав в Білоруської консерваторії.

З 1960 — диригент Пермського театру опери та балету, в 1962–1976 рр.. — головний диригент. Диригував симфонічними концертами пермської філармонії. Переїхав в Україну та очолив Одеський театр опери та балету. Сценічна версія опери-балету «Вій» В. С. Губаренка, вагомий внесок у створення якої в цьому тетатрі вніс Борис Афанасєв була висунута на Державну премію СРСР. Після цього був головним диригентом Дніпропетровського театру опери та балету.

• «Вогняні роки»
• «Вій»
• «Відроджений травень»
• «Ніжність»
• «Орлеанська діва»
• «Опричник»
• «Чародійка» Чайковського
• «Лоенгрін» Вагнера
• «Бал-маскарад» Верді
• «Турандот» Пуччіні
• «Семен Котко» Прокоф'єва
• «Маскарад» Д. Толстого
• «Юккі» («Свято ліхтарів») Спадавеккіа.

• Універсальний словник-енциклопедія (укр.)
• Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Випуск 32, книга 4. До 90 річчя Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. «Віталій Губаренко: Сторінки творчості. Статті, дослідження, спогади.» Київ, 2003 (укр.), (рос.)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Пермский край. Энциклопедия (рос.)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}