Африканський вузькорилий крокодил

Загальна довжина досягає 2,5—4,2 м. Має дуже витягнуте, вузьке, загострене, вигнуте зверху і гладке рило, яке у 3 рази більше в довжину, ніж у ширину біля основи, запалий лоб, 2 пари розташованих у 3—4 поздовжніх ряди потиличних щитків, що зливаються із лускою на спині, і безпосередньо межують з ними поздовжніх рядів спинного панцира. Гомілки мають гребінці з лусочок, що закінчується великими зубцями.

Голова оливкового кольору з коричневими цяточками. Тулуб й хвіст темно—зеленого кольору з великими чорними плямами, жовтувато—біле черево з чорними, але значно меншими плямами.

Полюбляє невеличкі річки, стоячу водах низовин, лагуни поблизу морського берега, гирла великих річок, особливо широких, вузькі канали, мангрові зарості. Ховається у норах на березі водойм. Харчується рибою, земноводними, зміями, черепахами, ракоподібними. Вважається небезпечним для людини.

Це одинаки, окрім періоду парування. Тут вони скупчуються у значні групи.

Біля берега будує кубло. Сюди самиця відкладає до 27 яєць. Через 110 днів з'являється малеча.

Це ендемік Африки, а саме поширений в країнах: Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кот-д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того , Демократична Республіка Конго, Замбія, Ангола.

Наразі кількість сягає 50 тисяч особин.

• Gossmann, V.; Lötters, S.; Obame, F. & Böhme, W. 2002. Zur Herpetofauna Gabuns. Teil II: Kommentierte Artenliste der gefundenen Reptilien, Bemerkungen zur Artenvielfalt. Herpetofauna 24 (136): 19-33
• Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.
• Wermuth H. und Mertens R., Schildcröten, Krokodile, Brückenechsen Jena, 1961.