Аґнеса Ангальт-Дессау

Аґнеса Ангальт-Дессау, повне ім'я Фредеріка Амалія Аґнеса Ангальт-Дессау (нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau), (нар. 24 червня 1824 — пом. 23 жовтня 1897) — принцеса Ангальт-Дессау з династії Асканії, донька герцога Ангальтського Леопольда IV та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни, дружина герцога Саксен-Альтенбурзького Ернста I.

Аґнеса Ангальт-Дессау
нім. Agnes von Anhalt-Dessau
Ім'я при народженні нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau
Народилася 24 червня 1824(1824-06-24)[1][2][3]
Дессау, Anhalt-Dessaud, Німецький союз[1]
Померла 23 жовтня 1897(1897-10-23)[1][2] (73 роки)
Гуммельсгайн, Заале-Гольцланд, Тюрингія, Німеччина
Поховання Herzogin-Agnes-Gedächtniskirched
Країна  Німеччина
Діяльність письменниця
Знання мов німецька
Титул Герцог і принцеса
Рід Асканії
Батько Леопольд IV Фрідріх фон Ангальт
Мати Фредеріка Вільгельміна Пруська
Брати, сестри Фридерик I Ангальтський і Марія Анна Анхальт-Дессау
У шлюбі з Ernst I, Duke of Saxe-Altenburgd
Діти Марія Саксен-Альтенбурзька і Georg Prinz von Sachsen-Altenburgd[2]
Нагороди
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
Орден Святої Катерини 1 ступеня

Життєпис

Аґнеса народилась 24 червня 1824 року в Дессау. Вона була другою донькою в родині герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Однак, старша сестра Авґуста померла ще до її народження, і Агнеса стала старшою з трьох дітей, які вижили. Мала молодшого брата Фрідріха та сестру Марію Анну Ангальт-Дессау.

Ернст I

У віці 28 років пошлюбилася із 26-річним спадкоємцем престолу герцогства Саксен-Альтенбург Ернстом. Весілля відбулося 28 квітня 1853 в Дессау. На урочистостях був присутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV.

За місяць правлячий герцог передав Ернсту ведення справ у країні, а у серпні того ж року пішов з життя. Чоловік Агнеси став офіційним правителем Саксен-Альтенбургу.

Їхній шлюб виявився щасливим. Ернст дуже кохав дружину. У пари народилося двоє дітей:

Резиденцією подружжя був Альтенбурзький замок.[4] Пожежа 1868 знищила палац принца та зерносховище, після чого його довелося відбудовувати.[5] Літо родина проводила у замку Гуммельсхайн, що слугував мисливським маєтком та літньою резиденцією.[6] 1872 там також відбулась пожежа, що знищила все західне крило. Ернст вирішив, що доречніше збудувати нову будівлю. Новий літній замок був готовий 1885.[7]

Герцогиня вважалася талановитою художницею.

Як і більшість аристократок, займалася благодійністю. Брала участь у догляді за пораненими в ході франко-прусської війни 1870—71 років. Чоловік в цей час очолював один із військових загонів на фронті.

1873 донька Марія пошлюбилася із прусським принцом Альбрехтом і оселилася із ним у Каменецькому замку в Силезії.[8] За кілька років у Аґнеси та Ернста з'явилося троє онуків.

Меморіальна церква герцогині Агнеси

1878 срібне весілля правлячого подружжя урочисто відзначалося по всій країні. Ернст презентував дружині зменшений лицарський хрест I класу ордена Саксен-Ернестинського дому, так званий «Хрест принцес».

28 квітня 1893, з приводу 40-ї річниці весілля герцогської пари, поблизу містечка Шмьольн, на схилі гори, була відкрита 30-метрова оглядова вежа, збудована за зразком Ейфелевої. Вона дістала назву «Вежа Ернста та Агнес».[9]

Тоді ж у 1893 вийшла праця Аґнеси «Слово до Ізраїля» («Ein Wort an Israel»), що стосувалася антисемітизму та християнства в Німеччині. Наступного року книгу перевели на італійську.[10]

Агнеса померла 23 жовтня 1897 у Гуммельсхайні у віці 73 років. За наказом Ернста у 1903–1905 у Альтенбурзі була збудована меморіальна церква Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche, де тіло герцогині перепоховали.

Чоловік пережив її трохи більше, ніж на десять років, і пішов з життя 7 лютого 1908. Оскільки, син помер немовлям, країну успадкував небіж Ернста—Ернст II.

Нагороди

Вшанування пам'яті
  • На честь герцогині названа площа Agnesplatz" у Альтенбурзі.

Генеалогія
Леопольд III
 
Луїза Бранденбург-Шведтська
 
Фрідріх V
 
Кароліна Гессен-Дармштадтська
 
Фрідріх Вільгельм II
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
Карл II
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
Людвіг Карл Прусський
 
 
 
 
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аґнеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130255181 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — doi:10.1515/AKL
  4. Альтенбурзький замок Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine. (нім.)
  5. Історія Альтенбурзького замку (нім.)
  6. Старий замок Гуммельсхайн Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine. (нім.)
  7. Новий замок Хуммельсхайн Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine. (нім.)
  8. Історія Каменецького замку (пол.)
  9. Історія Шмьольна [недоступне посилання з серпня 2019] (нім.)
  10. Una parola ad Israele

Література
  • Martin, Frederick (1866). The Statesman's Year Book, 1866. London: Macmillan and Co.
  • Schoeppl, Heinrich Ferdinand: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992.
  • Семенов И. С. Христианские династии Европы, ОЛМА Медиа Групп, 2002 — стр: 492 ISBN 5224025168, ISBN 9785224025169

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.