БА-64-З
БА-64-З («Зимовий») — дослідний радянський напівгусеничний (лижно-гусеничний) легкий по масі снігохідний бронеавтомобіль періоду Другої світової війни. Розроблений влітку 1942 року в КБ Горьківського автомобільного заводу, побудований в січні 1943 року в єдиному екземплярі. Не прийнятий на озброєння через недоліки конструкції, що призвели до низької швидкості, маневреності та економічності.[1][2][3].
| БА-64-З | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тип |
легкий бронеавтомобіль Схема: МТВ спереду, відділення управління і бойове відділення ззаду | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія використання | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| На озброєнні | 1943 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Оператори |
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія виробництва | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розробник |
ГАЗ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлення | 1942—1943 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлена кількість |
1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Характеристики | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 2,98 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довжина | 6210 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ширина | 2950 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Висота | 2260 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Обслуга | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Підвищення | −36…+54° | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Траверс | 360° | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приціл | діоптричний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Броня |
сталева катана, прокульова Лоб: верх: 12 / 40°, середина: 6 / 84°, низ: 9 / 30—52° Борт: верх: 6—9 / 30°, низ: 6—7 / 30° Корма: верх: 9 / 30°, низ: 6 / 35° Дах: 6 Днище: 4 Башта: лоб: 9 / 30°, борт: 9 / 30°, корма: 9 / 30°, дах: відкрита | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Другорядне озброєння |
1 × 7,62-мм ДТ-29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Двигун |
50 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Питома потужність | 16,78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Підвіска |
лижно-гусеничний рушій тиск на ґрунт: 0,15—0,17 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дорожній просвіт |
400 база: 5770 колія: 2460 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Швидкість |
шосе: 27,8 (розрахункова) 16 (фактична) бездоріжжя: 7,6 (по горбистій сніжній цілині) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія створення
Бронеавтомобиль БА-64-З був розроблений влітку 1942 року за пропозицією інженера С. С. Строєва в конструкторському бюро Горьківського автомобільного заводу під керівництвом В. А. Грачова. Основою для робіт послужив дослідний снігохідний вантажний автомобіль ГАЗ-СХ, що був обладнаний оригінальним снігохідним рушієм конструкції радянського вченого та винахідника С. С. Неждановського та добре показав себе на випробуваннях.[1][2][3]
Дослідний зразок машини був виготовлений в січні 1943 року шляхом конверсії примірника серійного БА-64. З 30 січня по 10 лютого того ж року машина проходила заводські випробування.[1][2][3]
На випробуваннях БА-64-З показав чудову прохідність по сніжній цілині будь-якої глибини сніжного покриву, що досягалося завдяки оригінальній конструкції рушія, що забезпечувала питомий тиск 0,15 — 0,17 кгс/см2 та надійний рух по снігу. В той же час, випробування виявили кілька суттєвих недоліків машини. Значне занурення рушія в сніг (що досягало 250 мм при загальній глибині снігового покриву 700 мм) призвело до низької маневреності. Потужність двигуна ГАЗ-ММ виявилася недостатньою, і випробування показали незадовільні швидкісні якості машини: фактична середня швидкість склала 16 км/год по накатаній дорозі та всього 7,6 км/год по горбистій сніжній цілині, при розрахунковій швидкості 27,8 км/год. Крім того, випробування показали дуже високі витрати пального, що доходили до 1,5 л на 1 км.[1][2][3]
Зважаючи на виявлені на випробуваннях істотні недоліки, які важко усунути, подальші роботи по бронеавтомобілю були припинені,[1][2][3] проте оцінка перспективності самого рушія була позитивною.
Опис конструкції
Загальне компонування машини було ідентичне базовій. Не зазнав змін броньовий корпус, склад озброєння, силова установка і трансмісія. Основною відмінністю БА-64-З від базової машини була повністю нова ходова частина.[1][2][3]
Ходова частина
Ходова частина машини — лижно-гусенична, з керованим переднім мостом з лижами та тяговим гусеничним рушієм конструкції С. С. Неждановського. Для установки рушія з серійної машини демонтувались роздавальна коробка, карданні вали, задній та передній тягові мости, передні ресори, амортизатори, гальмівна система, запасне колесо та крила[2][3].
Новий передній поворотний міст з однією поперечною ресорою та розпірною вилкою від вантажного автомобіля ГАЗ-АА кріпився на двох додаткових поперечинах, встановлених на рамі бронеавтомобіля. На цапфи поворотних кулаків переднього мосту були навішені дві знімні лижі від напівгусеничного автомобіля ГАЗ-60.[1][2][3]
Задній тяговий міст був запозичений від автомобіля ГАЗ-АА та підданий доопрацюванню: був перероблений привід від відкритого карданного валу з шарнірами на голчастих підшипниках (по типу ГАЗ-64) та встановлені нові ресорні подушки[2][3].
Гусеничний рушій, стосовно одного борту, складався зі спеціальної коробчастого січення несучої лижі шириною 375 мм, шарнірно (через опори з підшипниками) прикріпленої до колодиці тягового мосту, а також з укріпленого на гальмівному барабані верхнього тягового колеса з одинадцятьма зубцями та чотирьох здвоєних опорних котків, встановлених з боків несучої частини лижі; крайні опорні котки виконували також функцію напрямних коліс і були обладнані механізмами натягу. Гусеничні стрічки машини — подвійні, крупноланкові, обладнані поперечними пластинами шириною 57 мм, виконаними із штабової ресорної сталі і розташованими вертикально у вигляді лопаток з кроком 196 мм. Гусениці огинали лижі знизу по опорним коткам.[1][2][3]
Оригінальна конструкція гусеничного рушія забезпечувала вкрай високу прохідність та надійність руху на сніжній цілині за рахунок постійного ущільнення несучими лижами верхнього шару снігу, що відштовхується лопатками гусениць.[1][2][3]
Примітки
- Холявский, 2004.
- А. Г. Солянкин, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. БА-64-З // Отечественные бронированные машины. XX век. 1941—1945. — Москва : Экспринт, 2005. — Т. 2. — С. 425—426. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
- Максим Кадаков. Гвардии рядовой // Авторевю : журнал. — 2005. — № 8 (333).
Література
- А. Г. Солянкин, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Отечественные бронированные машины. XX век. 1941—1945. — Москва : Экспринт, 2005. — Т. 2. — 448 с. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
- Холявский Г. Л. Энциклопедия бронетанкового вооружения и техники. Колесные и полугусеничные бронеавтомобили и бронетранспортёры. — Мінськ : Харвест, 2004. — 656 с. — (Библиотека военной истории) — 5100 прим. — ISBN 985-13-1765-9.
- Максим Кадаков. Гвардии рядовой // Авторевю : журнал. — 2005. — № 8 (333).
- Прочко Е. Модификация с лыжно-гусеничным движителем Неждановского // Бронеавтомобиль БА-64/Амфибия ГАЗ-011 / А. Гусев. — Москва : Цейхгауз, 2008. — С. 32—35. — (Бронетанковый фонд) — ISBN 5-9771-0015-9.