Бабаков Олександр Михайлович

Олександр Михайлович Бабаков (рос. Александр Михайлович Бабаков; 8 лютого 1963(19630208), Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — російський державний і політичний діяч, олігарх, депутат Державної думи Росії VI скликання від «Єдиної Росії», член комітету Держдуми з міжнародних справ, голова думської комісії з правового забезпечення розвитку організацій оборонно-промислового комплексу РФ. Спецпредставник Президента по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном. Довірена особа Путіна.[2][3]

Бабаков Олександр Михайлович
Народився 8 лютого 1963(1963-02-08) (59 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна  Росія
 Велика Британія
Діяльність політик, економіст, бізнесмен, державний діяч, депутат Державної Думи РФ
Alma mater Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська
Членство 6th State Duma of the Russian Federationd, 5th State Duma of the Russian Federationd, 4th State Duma of the Russian Federationd, Рада Федерації і Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання
Посада депутат Державної Думи РФ, представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[1], депутат Державної Думи РФ і депутат Державної Думи РФ
Партія Родіна (партія, Росія), Справедлива Росія, Єдина Росія і За правду
Нагороди

Стрітенський орденd
Сайт babakov.ru

Раніше був депутатом Державної думи IV і V скликань, заступником Голови Державної Думи РФ V скликання (2007—2011), полягав у партіях «Родіна» і «Справедлива Росія».

Життєпис
Країни, в яких Олександр Бабаков потрапив під санкції

Народився 8 лютого 1963 в Кишиневі. Закінчив школу із золотою медаллю.

У 16 років — майстер спорту з настільного тенісу.

У 1985 закінчив економічний факультет Московського державного університету (МДУ) ім. М. В. Ломоносова (кафедру економіки зарубіжних країн). Після закінчення університету вступив до аспірантури, захистив кандидатську дисертацію за темою «Державне регулювання аграрних відносин в країнах, що розвиваються», кандидат економічних наук.

У 1988 почав свій бізнес в Україні, очоливши Вознесенський завод з виробництва і вичинки шкір (Вознесенськ, Миколаївська область).

З початку 1990-х і до грудня 2003 входив до ради директорів української компанії Промзв'язок, яка займалася виробництвом комп'ютерних програм і 90 % продукції поставляла Укртелекому.

З 1995 є генеральним директором російського ТОВ «Захід-ІК».

У 1998—2003 займався науковою та викладацькою діяльністю на кафедрі економічної теорії МГУ.

У 1994—2003 обіймав посаду генерального директора інвестиційної компанії «Захід-ІК».

З грудня 1998 — голова наглядової ради комерційного банку «Темпбанк» (Москва).

З 2001 — голова Ради директорів і співвласник футбольного клубу ЦСКА.

Влітку 2014 року він став одним із російських бізнесменів, щодо яких були застосовані санкції Європейським Союзом,[4] США та Канадою.

Власність

Є мажоритарним акціонером низки українських енергетичних підприємств,[3] у тому числі «Житомиробленерго», «Севастопольенерго», « «Чернівціобленерго», «Миколаївобленерго», «Рівнеобленерго», «Закарпаттяобленерго»,[5] «Херсонобленерго», міноритарним акціонером (на 18,8%) державного Хмельницькобленерго (всі частки належать його компані VS Energy), а також київського готелю «Прем'єр-палас», ялтинського готелю «Ореанда». Замішаний в рейдерських захопленнях низки підприємств на території України, серед яких готелі Русь, Славутич та Либідь в Києві, готель Юність в Одесі, ТРК Метроград і ТРК Метрополіс в Києві.

Загальна виручка енергетичного бізнесу групи по 2014 роки перевищила 13 млрд грн, що становить близько третини ринку передачі електроенергії локальними мережами в країні.

Згідно Панамським документам, Бабакову з 2007 по 2011 рік належав офшор AED International Limited. З вересня 2011 року компанія перейшла до його 23-річної доньки. Це сталося за місяць до того, як перед парламентськими виборами йому необхідно було подати декларацію про своє майно.

За офіційними даними, дохід Бабакова за 2011 рік склав 1,9 млн рублів, дохід дружини - 32 тис. рублів. Крім квартири площею 69 квадратних метрів, оформленої на дитину, об'єктами нерухомості родина не володіє. Хоча Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального провів розслідування і встановив, що депутат Бабаков має у власності маєток у Франції площею 10.9 га і вартістю 16 000 000 USD або 800 млн рублів, а також квартири в Парижі за адресою 169 Rue de l'Université, Paris.

Цікаві факти

За інформацією деяких ЗМІ фірма Олександра Бабакова отримала 11 гектарів землі у прикордонній зоні Волинської області поблизу пункту пропуску «Ягодин». Оренда розрахована на 50 років. У 2018 році фірма російського олігарха, яка співпрацювала з ФСБ, розпочала будівництво приватного митного терміналу, на якому планують пропускати вантажівки.[6]

Нагороди і звання

Див. також

Примітки
  1. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=6330
  2. Київобленерго росіянина Бабакова влаштувало терор клієнтам: тисячі постраждалих прийшли під АПУ Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine., asn, 5.09.2018
  3. Московские хозяева облэнерго держат в заложниках украинские города. В том числе и Херсон, Херсонские вести, 23.02.2017
  4. Consolidated text: Beschluss 2014/145/GASP des Rates vom 17. März 2014 über restriktive Maßnahmen angesichts von Handlungen, die die territoriale Unversehrtheit, Souveränität und Unabhängigkeit der Ukraine untergraben oder bedrohen (нім.). EUR-Lex. Процитовано 14 жовтня 2021.
  5. ГПУ оскаржує приватизацію «Дніпроенерго», «Закарпаттяобленерго», «Донбасенерго», Радіо Свобода, 7 квітня 2015
  6. Одіозний російській депутат Олександр Бабаков без перешкод веде бізнес на українському кордоні
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.