Бабкін Сергій Миколайович

Сергій Бабкін закінчив Харківський ліцей мистецтв № 133 та музичну школу № 13 по класу флейти. 2000 року закінчив Театральне відділення Харківського державного університету мистецтв (факультет «актор театру драми і кіно»).

З шести років за ініціативою матері відвідував гуртки бальних танців і фігурного катання та школу образотворчого мистецтва. Паралельно захоплювався театром. У середній школі брав активну участь у шкільній самодіяльності, КВК та ходив у драмгурток.

Гітару вперше взяв у 12 років. На Сергія у цей час вплинули гурти «Браво», «Чиж & C», пізніше — Володимир Висоцький.

1994 року після закінчення 9-го класу і дитячої музичної школи вступив на театральне відділення харківського Ліцею мистецтв (закінчив 1996-го). Тоді ж Сергій розглядав варіанти вступу у музичне училище (була готова програма для вступу) і в оркестр військового училища, проте віддав перевагу акторській кар'єрі. У ліцеї познайомився з Андрієм Запорожцем.

Будучи студентом Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, в лютому 1999 року поїхав до Санкт-Петербурга, щоб випробувати вдачу і вступити у місцеві театри, проте повернувся до Харкова.

Сергій Бабкін на фестивалі MRPL City 2018.

Після початку російсько-української війни активно продовжує виступати в Росії, так і в Україні (зокрема, в окупованому Росією Криму): в рамках проєкту 5'nizza з Андрієм Запорожцем, так і сольно. На виступах неодноразово заявляв, що він «поза політикою і поза війною» і не вважає Росію агресором[1].

Свої виступи в Росії та окупованому Криму пояснював «перемогою», коли «10 тисяч людей в центрі Москви співають українською». За словами Бабкіна, він виступає в РФ не для політиків, а для слухачів[2].

Через це його позицію часто засуджують, зокрема 7 жовтня 2017 року запланований концерт у Львові було скасовано[3], коли активісти заблокували концертну залу[4]. Це сталось після того, як музикант відмовився підтвердити факт, що Росія є агресором[5]. Згодом Сергій пояснить, що він «патріот своєї країни», а натомість йому «не дають свободу»[6].

Після неодноразових звинувачень співака у позиції щодо політики і скасування кількох концертів через дії патріотично налаштованих активістів, Сергій публічно заявив, що «вважає уряд РФ агресором», а «Крим — окупованою територією України»[7]. Це було зроблено у жовтні 2017-го, коли активісти Правого сектора та «Свободи» виставили пікет біля концертного залу у Дніпрі із вимогами висловити свою точку зору та скасувати виступи в РФ[8].

У січні 1999 року на III курсі, Сергія було зараховано до штату Харківського Російського Драматичного театру ім. Пушкіна, в якому пропрацював до 2002 року.

У театрі Сергій знайомиться з Ігорем Ладенком, який незабаром за місяць до закінчення Харківського Залізничного Інституту, кидає навчання і вступає до ХІМ на факультет «режисура драми». На II курсі замість 20 хвилинного уривку Ігор ставить повноцінний двогодинний спектакль «Емігранти» за п'єсою Славомира Мрожека, з акторами-друзями Сергієм Бабкіним та Олегом Дідиком.

Спектакль вийшов настільки якісним, що ставився на сцені протягом 12 років. Після «Емігрантів» були поставлені спектаклі «Кохання» і «Павло I». При постановці останнього, багато знайомих відмовляли Сергія від участі в ньому, оскільки не бачили в ньому Павла I. Все ж спектакль було запущено, і на всеукраїнському театральному фестивалі «Культурні герої-2002» він стає переможцем, отримуючи путівку до Києва. До столиці поїхала Студентська лабораторія Харківського Інституту Мистецтв з виставою «Павло I», а повернувся «Театр 19», який пiзнiше став культовим харківським театром.

Керівництво театру Пушкіна було незадоволено виникненням нового театру, і Ігоря Ладенка звільняють з посади «Майстра монтувального цеху». Наступного дня Бабкін та Олег Дідик також звільняються.

Бабкін грав у «Театрі 19» протягом 12 років (до 2012 року). На його рахунку такі ролі, як X («Емігранти»), Біс («Чмо»), Капітан («Двері»), Гамлет («Наш Гамлет»). У театрі 2007 року він познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Сніжаною Вартанян[17].

2013 року разом зі Сніжаною приєднався до нещодавно утвореного харківського театру «Прекрасные цветы», що працює в унікальному безсловесному жанрі фанк-футуризм, використовуючи пластику тіла та політ думки. Крім вистав показаних у рідній країні, «Прекрасные цветы» брали участь у театральних фестивалях Коста-Рики, Німеччини, Польщі, Азербайджану. На даний момент подружжя бере участь в спектаклях «Жир» і «Dracula».

Першим досвідом у кіно став епізод у фільмі «Русское» (Мосфільм, 2005). Фільм знятий за мотивами творів Едуарда Лимонова. Зйомки проходили в Харкові.

2007 року взяв участь у зйомках фільму «День радіо», де зіграв самого себе.

2009 року зіграв головну роль у фільмі Володимира Лерта «Відторгнення». Разом з Бабкіним у фільмі знімався Богдан Ступка, саундтрек до фільму написала група «Бумбокс». Їх кліп «Наодинці» був знятий на знімальному майданчику фільму, а один з головних героїв кліпу — Сергій Бабкін[18].

2014 року разом з дружиною Сніжаною бере участь у фільмі «Олександр Довженко. Одеський світанок» (2014 року)[19]. Сергій грає молодого Олександра Довженка, Сніжана — його дружину Юлію Солнцеву. На цей момент знято короткометражний фільм. Пізніше планувалися зйомки повного метра, однак зараз проєкт тимчасово призупинено.

Крім цього Бабкін епізодично знявся у фільмах:

• «Как завести женщину» (2013) — могильник
• «Хэппи-энд» (2013) — гравець в Мафію
• «Первая любовь» (2009) — Mc Максим
• «Сокровище: Страшно новогодняя сказка» (ТВ, 2007) — Макс
• «Феномен» (2005)
• «Я, ти, він, вона» (2018)
• «11 дітей з Моршина» (2019)
• «Чорний ворон» (2019) — відлюдник Варфоломій

З дружиною Сніжаною Бабкіною (дівоче прізвище Вартанян) Сергій познайомився 2007 року, коли вона приєдналася до «Театру 19». 11 травня 2008 року вони вінчаються, 27 березня 2009 року реєструють шлюб.

Сергій і Сніжана виховують трьох дітей: дочку Веселину, синів Артура та Єлисея.

Бабкін часто зазначає, що сім'я для нього є найважливішим у житті. Подружжя намагається весь вільний час проводити з дітьми, плануючи гастрольні графіки таким чином, щоб часто бути вдома і якомога менше бути відсутніми[17]. Сусіди довгий час були впевнені в тому, що Сергій Бабкін є безробітним, оскільки регулярно бачили його, коли він гуляв з дітьми[21].

Також у Сергія Бабкіна є син Ілля (від першого шлюбу).

• Батько — підполковник у відставці.
• Мати — вихователь у дитячому садку.
• Брат (1972 р.н.) — військовий у званні майора.

• Бере участь у 5-му сезоні шоу «Танці з зірками» разом зі своєю дружиною Сніжаною Бабкіною. У першому епізоді пара отримала перемогу, обійшовши всіх інших учасників.

• Раніше, на багатьох концертах він наносив на обличчя грим «усміхненого чоловічка», ідею якого запозичив у Олександра Литвинова (Веня Д'ркин).
• Сергій Бабкін на своїх концертах часто виступає босоніж.
• Прізвисько «Отец Родной» з'явилося після виходу передачі про Висоцького. Режисер «Театру на Таганці» Юрій Любимов розповідав, що після похорону сина батько Висоцького сказав: «Його поховали поряд з самим Столяровим!» І від себе Любимов додав: «Отец Родной». Сергію це сподобалося, він розповів Андрію Запорожцю, з того моменту кличка до нього приклеїлась.
• В юності був змушений підробляти, вичищаючи з друзями старі підвали для офісів; займаючись розфасовкою макаронів по мішках; працюючи вантажником; мийником скла машин, що стоять на світлофорах; продавцем хліба та булочок у метро. На літніх канікулах, перебуваючи у бабусі в період збирання пшениці, працював помічником комбайнера. У студентські роки підробляв офіціантом, працював як «мім — жива статуя» в нічному клубі «Маска».
• Під час роботи в театрі ім. Пушкіна отримав повістку з армії. Прибувши до військкомату, дізнався список необхідних речей для збірного пункту. На зворотному шляху розговорившись iз прапорщиком, розповів, що працює в театрі, і що сьогодні грає у виставі. Прапорщик пожартував, сказавши «Ну в кінці вийдеш і скажеш, мовляв, до побачення, побачимося через 2 роки» і додав, що «наш генерал — Головком, сьогодні начебто збирається до вас на виставу». Наступного дня Сергій прийшов до керівництва театру забирати документи, але директор не захотів втрачати перспективного актора, подзвонив «головкому» і став просити, пояснюючи, що це дуже потрібний молодий актор Сергій Бабкін. На що той відповів так голосно, що було чути з трубки, що набридло давати поблажки вам артистам. Що він днями митрополиту відмовив за сина, і крапка, піде служити як усi. Директор розвів руками. Але через кілька хвилин пролунав дзвінок. Це був той же головком. Він запитав «А вчора в спектаклі цей Бабкін був?». Йому відповіли: «Ну звичайно, він грав головну роль. Такий кудлатий, гасав по сцені». Генерал сказав «Зараз передзвоню». У кабінеті всі завмерли, і з подивом чекали. Через 3 хвилини зателефонував генерал і сказав «Гаразд хай грає собі спокійно, а то дружина сказала, забереш Бабкіна в армію, я від тебе піду!»
• Улюблений мультфільм — «Ёжик в тумане»[17].

• 2019 — музична премія Top Hit Music Awards, перемога у номінації «Пісня року (чоловічий вокал)» за пісню «Де би я».

• Андрій Запорожець
• 5'nizza

• Офіційний сайт
• Спільнота Facebook
• Офіційний Instagram