Базове репродукційне число

Базове репродукційне число (R₀) — середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби за умови потрапляння хворого до повністю незараженої популяції.

**Значення R₀ для відомих інфекційних хвороб**[1]
Хвороба	Механізм передачі	R₀
Коронавірусна хвороба 2019	Повітряно-крапельний	2,9 (2,4—3,4)[2]
Кір	Повітряний	12—18
Дифтерія	Через слину	6—7
Натуральна віспа	Повітряно-крапельний	5—7
Поліомієліт	Фекально-оральний	5—7
Краснуха	Повітряно-крапельний	5—7
Епідемічний паротит	Повітряно-крапельний	4—7
ВІЛ/СНІД	Статевий	2—5
Кашлюк	Повітряно-крапельний	5,5[3]
ТГРС	Повітряно-крапельний	2—5[4]
Грип (штам пандемії 1918 року)	Повітряно-крапельний	2—3[5]
Ебола (спалах 2014 року)	Через рідини організму	1,5—2,5[6]

Користь цього показника полягає у змозі визначити можливість поширення інфекційної хвороби серед популяції. Історичні витоки базового репродукційного числа відносяться до праць Альфреда Лотки, Рональда Росса й інших, але його перше сучасне застосування в епідеміології 1952 року здійснив Джордж Макдональд, який побудував популяційні моделі поширення малярії.

Якщо

R₀ < 1

то інфекція згасне в довгостроковому періоді. Але якщо

R₀ > 1

то інфекція зможе поширитись серед популяції[7].

Загалом, що більшим є значення R₀, то складнішим стає контролювання епідемії. Для простих моделей і вакцини зі 100 % ефективністю, пропорція популяції, яку необхідно вакцинувати для запобігання сталому поширенню інфекції розраховується як 1 − 1/R₀. На базове репродукційне число впливає низка чинників, як-от тривалість заразності уражених хворобою індивідів, заразливість інфекційного організму, а також кількість сприйнятливих осіб у популяції, з якими є контакт в уражених індивідів.

Взаємозв'язок R₀ з швидкістю контактування та заразним періодом

Якщо індивід в заразному періоді хвороби здійснює β контактів за одиницю часу, продукуючи нові інфікування з середнім заразним періодом 1/γ, тоді базове репродукційне число розраховується так:

R₀ = β/γ

В культурі

В кінофільмі-трилері про вигадану медичну катастрофу «Зараза» (2011) розрахунки R₀ наводяться для відображення прогресування фатальної вірусної інфекції від окремих випадків до повномасштабної пандемії.

В телесеріалі «Мандрівники» розрахунки R₀ використовуються для інформування групи про прогресування вірусної інфекції з різних джерел під час пандемії.

Див. також

Епідеміологічний метод
Епідеміологічний перехід
Епідемічна модель
Е-епідеміологія
Сила інфекції
Epi Info

Чит. також

Jones, James Holland. Notes on R₀. Процитовано 6 листопада 2018.

Примітки

Unless noted R₀ values are from: History and Epidemiology of Global Smallpox Eradication Архівовано 2016-05-10 у Wayback Machine. From the training course titled «Smallpox: Disease, Prevention, and Intervention». The CDC and the World Health Organization. Slide 16-17.
Billah MA, Miah MM, Khan MN (11 листопада 2020). Reproductive number of coronavirus: A systematic review and meta-analysis based on global level evidence. PLOS ONE 15 (11): e0242128. Bibcode:2020PLoSO..1542128B. PMC 7657547. PMID 33175914. doi:10.1371/journal.pone.0242128.
Incidence and reproduction numbers of pertussis: estimates from serological and social contact data in five European countries.. PLoS Med. 7 (6): e1000291. 2010. PMC 2889930. PMID 20585374. doi:10.1371/journal.pmed.1000291.
Different epidemic curves for severe acute respiratory syndrome reveal similar impacts of control measures. Am. J. Epidemiol. 160 (6): 509–16. PMID 15353409. doi:10.1093/aje/kwh255. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007.
Mills CE; Robins JM; Lipsitch M (2004). Transmissibility of 1918 pandemic influenza. Nature 432 (7019): 904–6. Bibcode:2004Natur.432..904M. PMID 15602562. doi:10.1038/nature03063.
Althaus, Christian L. (2014). Estimating the Reproduction Number of Ebola Virus (EBOV) During the 2014 Outbreak in West Africa. PLoS Currents 6. PMC 4169395. PMID 25642364. doi:10.1371/currents.outbreaks.91afb5e0f279e7f29e7056095255b288.
Slyusar V. On the Issue of Assessing the Effectiveness of Air Defense Based on a Pandemic Model. // EasyChair preprint No. 4173. — September 13, 2020. — 4 p.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Smallpox-1] Unless noted R₀ values are from: History and Epidemiology of Global Smallpox Eradication Архівовано 2016-05-10 у Wayback Machine. From the training course titled «Smallpox: Disease, Prevention, and Intervention». The CDC and the World Health Organization. Slide 16-17.

[2] Billah MA, Miah MM, Khan MN (11 листопада 2020). Reproductive number of coronavirus: A systematic review and meta-analysis based on global level evidence. PLOS ONE 15 (11): e0242128. Bibcode:2020PLoSO..1542128B. PMC 7657547. PMID 33175914. doi:10.1371/journal.pone.0242128.

[3] Incidence and reproduction numbers of pertussis: estimates from serological and social contact data in five European countries.. PLoS Med. 7 (6): e1000291. 2010. PMC 2889930. PMID 20585374. doi:10.1371/journal.pmed.1000291.

[4] Different epidemic curves for severe acute respiratory syndrome reveal similar impacts of control measures. Am. J. Epidemiol. 160 (6): 509–16. PMID 15353409. doi:10.1093/aje/kwh255. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007.

[5] Mills CE; Robins JM; Lipsitch M (2004). Transmissibility of 1918 pandemic influenza. Nature 432 (7019): 904–6. Bibcode:2004Natur.432..904M. PMID 15602562. doi:10.1038/nature03063.

[6] Althaus, Christian L. (2014). Estimating the Reproduction Number of Ebola Virus (EBOV) During the 2014 Outbreak in West Africa. PLoS Currents 6. PMC 4169395. PMID 25642364. doi:10.1371/currents.outbreaks.91afb5e0f279e7f29e7056095255b288.

[7] Slyusar V. On the Issue of Assessing the Effectiveness of Air Defense Based on a Pandemic Model. // EasyChair preprint No. 4173. — September 13, 2020. — 4 p.