Баклан Андрій Якович

Андрі́й Я́кович Бакла́н (нар. 23 липня 1917(19170723) 20 травня 1985) радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1942).

Андрій Якович Баклан
Народження 23 липня 1917(1917-07-23)
Калинівка
Смерть 20 травня 1985(1985-05-20) (67 років)
Псков
Поховання Q26709895?
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 1938–1963
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
 Баклан Андрій Якович у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 липня 1917(19170723) року в селі Калинівка Херсонської губернії (нині Жовтневий район Миколаївської області) у багатодітній селянській родині. Українець.

В роки Голодомору в Україні, рятуючись від голоду, переїхав до міста Миколаєва, вступив до школи ФЗУ при судноремонтному заводі. По закінченні школи ФЗУ працював розмітником на заводі, одночасно навчався у парашутному гурткі. У 1936 році закінчив Миколаївський аероклуб.

У лавах РСЧА з 1938 року. Того ж року закінчив Одеську авіаційну школу пілотів.

Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років. Перебуваючи на Карельському перешийку у складі 49-го винищувального авіаційного полку, лейтенант А. Я. Баклан здійснив 40 бойових вильотів на штурмовку ворожих позицій та супроводження бомбардувальників, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Калінінському, Сталінградському, Північно-Західному, Центральному, 1-у Українському та 1-у Білоруському фронтах.

Початок війни зустрів у Прибалтиці, в Двінську. Протягом першого місяця полк втратив майже всі літаки й був виведений на переформування та перепідподготовку на винищувачі Як-1. Брав участь у оборонних боях на території України, де відкрив рахунок збитим літакам ворога.

У лютому 1942 року переведений до 521-го винищувального авіаційного полку. У березні того ж року авіаційна ланка під командуванням старшого лейтенанта А. Я. Баклана вступила у повітряний бій з 18 ворожими бомбардувальниками та 9 винищувачами прикриття й вийшла переможцем, збивши 5 літаків супротивника.

Влітку 1942 року переведений до 434-го винищувального авіаційного полку, який діяв на сталінградському напрямку. На початку вересня 1942 року пересів на винищувач Як-7Б. До жовтня 1942 року здійснив 400 бойових вильотів, з них 57 — на штурмовку ворожих військ.

Влітку 1943 року переведений на посаду штурмана 19-го винищувального авіаційного полку. З 20 січня 1944 року — командир 3-ї ескадрильї того ж полку.

У 1945 році переведений на Далекий Схід, де командир ескадрильї майор А. Я. Баклан брав участь у радянсько-японській війні.

Всього за роки війни А. Я. Баклан здійснив понад 700 вдалий бойових вильотів. У повітряних боях збив особисто 22 й у складі групи 23 літаки ворога. Почергово літав на винищувачах: «І-153», «Як-1», «Як-7», «Ла-5» і «Ла-7».

У повоєнні роки командував авіаційним полком. У 1952 році закінчив Військово-повітряну академію. Літав на реактивних винищувачах «МіГ-15» і «МіГ-17». У 1957 році за станом здоров'я залишив льотну роботу. Був викладачем у льотному училищі. У 1963 році полковник А. Я. Баклан вийшов у запас.

Мешкав у місті Пскові, працював начальником відділу обласного управління зв'язку. Помер 20 травня 1985 року, похований на Орлецовському цвинтарі Пскова.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 листопада 1942 року за мужність і героїзм, виявлені в боях старшому лейтенантові Баклану Андрію Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 755)[1].

Нагороджений двома орденами Леніна (26.03.1942, 23.11.1942), орденами Червоного Прапора (1940), Суворова 3-го ступеня (25.07.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки, медалями.

Твори

  • Баклан А. Я. «Небо, прошитое трассами». — М.: Воениздат, 1985.
  • Баклан А. Я. «Небо, прошитое трассами». — Л.: Лениздат, 1987.

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 23 ноября 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 12 декабря (№ 44 (203)). — С. 1.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.