Балабине

Бала́бине (колишнє Петрівка, Петрівське, Строганове) селище міського типу, розташоване в Запорізькому районі Запорізької області. Населення становить 6052 осіб. Орган місцевого самоврядування Балабинська селищна рада.

смт Балабине
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Запорізький район
Рада Балабинська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1777
Перша згадка 1777 (245 років) як село Петрівка
Статус із 1938 року
Площа 3,25 км²
Населення 6052 (01.01.2018)[1]
Густота 1862,1 осіб/км²
Поштовий індекс 70435—436
Телефонний код +380 61
Географічні координати 47°44′06″ пн. ш. 35°12′51″ сх. д.
Висота над рівнем моря 35 м
Водойма Каховське водосховище, р. Дніпро
Відстань
Найближча залізнична станція: з.п. Балабине
До райцентру:
 - залізницею: 5 км
 - автошляхами: 7 км
До обл. центру:
 - залізницею: 5 км
 - автошляхами: 7 км
Селищна влада
Адреса 70435, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт Балабине, вул. Миру, 2
Голова селищної ради Сосуновський Володимир Сергійович
Карта
Балабине
Балабине

Балабине у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Балабине розташоване на лівому березі річки Дніпро у верхів'ях Каховського водосховища. Від річки селище відокремлюють затоки Кушугум, Балабинська та інші затоки і озера. Вище за течією примикає місто Запоріжжя, нижче за течією примикає смт Кушугум. Поруч проходять автошлях Н08 і залізниця, зупинний пункт Балабине, станція Кушугум за 1,5 км.

Пам'ятник воїнам-автомобілістам, Балабине, розвилка Балабине—Кушугум, 2020 р.

Історія

В околицях села розташовано кілька курганів, т. зв. Сиротиніних могил, у яких знайдені поховання епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), Скіфського часу (V—IV ст. до н. е.) і кочівників X—XII ст. (печенігів і половців).

Село засноване наприкінці XVIII століття на місці зимівника Запорізької Січі. Пізніше тут оселилися робітники Хортицької судноверфі та службовці прикордонної митниці. Назване на честь Петра Балабина — командира одного із загонів морської піхоти часів кримських походів 1739 року[2].

З 1917 року — у складі УНР та Української Держави Павла Скоропадського.

Містечко постраждало від геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР протягом 1932—1933 років. З 1941 по 1943 роки — у складі Німеччини.

У 19601969 роках споруджено 983 житлові будинки, кінотеатр «Дніпро».

З 24 серпня 1991 року — у складі держави Україна.

Сучасність

22 лютого 2014 року знесено пам'ятник Володимиру Леніну.

12 липня 2017 року єпископ Фотій Давиденко освятив церкву на честь апостола Андрія Первозванного[3].

Наприкіці грудня 2017 року в смт Балабине з'явилася популярна фотозона «I Love Balabino» («Я люблю Балабине» — англ.), яку встановлено на одній із жвавих вулиць селища[4].

3 лютого 2022 року в смт Балабине урочисто відкрито перший супермаркет торговельної мережі АТБ[5].

Населення

Чисельність населення

19591979198920012016
4711 6742 6187 5657 6180

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

українська моваросійська
84,07 % 15,37 %

Економіка

  • Комплекс відпочинку «Клер Хауз».

Об'єкти соціальної сфери

  • Балабинський НВК
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі уродженці

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  3. Єпископ Фотій освятив храм на честь апостола Андрія Первозванного в смт Балабине
  4. В смт Балабине встановили велелюбну інсталяцію «I Love Balabino» (фото)
  5. Відкриття супермаркету АТБ в смт Балабине // Акцент, 2022-02-03 (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.