Балтійське свято пісні й танцю

Балтійський свято пісні і танцю (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki, лит. Dainų ir šokių šventės, ест. Laulupidu Laulupidu) — національне свято Латвії, Литви та Естонії. Балтійські свята пісні і танцю проводяться кожні п'ять років (в Литві кожен четвертий рік) і є урочистим завершенням широкого огляду досягнень народного хорового мистецтва, на яке з'їжджаються найкращі хорові колективи країн, які перемогли в регіональних конкурсах.

Балтійське свято пісні й танцю
 Балтійське свято пісні й танцю у Вікісховищі

7 листопада 2003 року ЮНЕСКО оголосило Балтійське свято пісні і танцю шедевром усної та духовної спадщини людства. Журі, яке складається з 18 експертів з мистецтва та культури, очолюване іспанським письменником Хуаном Гойтісоло, вибирає з 56 заявок 18 шедеврів, які будуть включені ЮНЕСКО до списку світової духовної спадщини.[1][2]

XII Свято пісні.
Велика естрада, Межапарк, Рига, 1955 рік
Свято пісні 1986 року в Шяуляй, Литва
25-е свято Laulupidu в Естонії

Латвія

Латвійський фестиваль пісні і танцю[3] (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki) є багаторічною традицією в суспільному і культурному житті латиського народу, початок якої було покладено в 1873 році[4]. Свято проводилося за часів Російської імперії, СРСР та незалежної Латвії.

У дні свята (більше тижня) в Ризі проходять різні святкові заходи, які охоплюють її вулиці, площі і парки. Кількість виступаючих обчислюється десятками тисяч. Так, в святі 2018 року ухвалив участь 43 тисячі учасників[4].

Починаючи з 1965 року беззмінним головним диригентом зведеного хору був Імантс Кокарс (1921—2011).

Литва

У Литві свято пісні і танцю проходить один раз на 4 роки.

Естонія

Естонське свято пісні (ест. Laulupidu ) — захід, який проходить в Талліні, раз в п'ять років, в липні. Перше свято пройшло в Тарту, влітку 1869 року[5]. Одним із перших організаторів був Йохан Вольдемар Яннсен. Останнє свято відбулося в 2019 році.

Див. також

Примітки
  1. ЮНЕСКО определило Балтийский праздник песни как шедевр устного и духовного наследия человечества[недоступне посилання з Май 2020] Латвийский Вестник, № 45 / 2003
  2. The Baltic Song and Dance Celebrations. UNESCO Culture Sector. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 20010-05-02.(англ.)
  3. Dziesmu un Deju svētki на Facebook
  4. Праздник песни и танца. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  5. Eesti Laulu — ja Tantsupeo SA

Література
  • Arvo Ratassepp: Eesti laulupeod. Tallinn 1985
  • 130 aastat eesti laulupidusid. Tallinn 2002 (ISBN 9985-813-24-3)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.