Балтійський бурштин

Балтійський бурштин, також відомий як сукциніт (англ. succinite) — різновид бурштину з узбережжя Балтійського моря, поширений переважно в Калінінградській області, також в Польщі та Литві, в значно меншій мірі в інших прибалтійських регіонах. Датується пізнім еоценом (близько 40 мільйонів років). Містить багато викопних членистоногих з еоцену, особливо комах, також рослин, молюсків, нематод, оніхофор тощо, відповідно має велике значення для палеонтології. Є одним з найбільш масово добуваних і найбільш доступних бурштинів. Переважно знаходиться вимитим на березі моря або у мілководді.

Необроблений балтійський бурштин

Викопний жук в балтійському бурштині

Спорідненими різновидами еоценового бурштину, що раніше також називалися балтійським бурштином, є рівненський бурштин (Україна), біттерфельдський бурштин (Німеччина) та данський бурштин (Данія).

Питання зі смоли якого саме виду або видів дерев утворився балтійський бурштин дискутується в науковій літературі, раніше вважалося що це був вид сосни, але останні дані свідчать про те, що це було, принаймні частково, хвойне дерево родини Sciadopityaceae, найближчим сучасним родичем якого є Sciadopitys verticillata з Японії.[1]

Назва — від лат. succinum — бурштин або від succus — сік (J.F.A.Breithaupt, 1820). Синонім — бурштин-сукциніт. Ще одне значення — різновид бурштинового ґросуляру з долини Ала (обл. П'ємонт, Італія). (B.Bonvoisin, 1847).

Див. також

Примітки

Wolfe, A. P.; Tappert, R.; Muehlenbachs, K.; Boudreau, M.; McKellar, R. C.; Basinger, J. F.; Garrett, A. (2009). A new proposal concerning the botanical origin of Baltic amber. Proceedings of the Royal Society B 276 (1672): 3403–3412. PMC 2817186. PMID 19570786. doi:10.1098/rspb.2009.0806.

Джерела та посилання

Weitschat, W. and Wichard, W., 2010. Baltic amber. In: Biodiversity of fossils in amber from the major world deposits, pp.80-115.
Wolfe, A.P., McKellar, R.C., Tappert, R., Sodhi, R.N. and Muehlenbachs, K., 2016. Bitterfeld amber is not Baltic amber: Three geochemical tests and further constraints on the botanical affinities of succinite. Review of Palaeobotany and Palynology, 225, pp.21-32.
Perkovsky, E.E., Rasnitsyn, A.P., Vlaskin, A.P. and Taraschuk, M.V., 2007. A comparative analysis of the Baltic and Rovno amber arthropod faunas: representative samples. African invertebrates, 48(1), pp.229-245.
Matushevskaya, Aniela (2013). Natural and artificial resins – chosen aspects of structure and properties [Натуральные и искусственные смолы – некоторые аспекты структуры и свойств]. У Kostjashova, Z. V. Янтарь и его имитации (рос.). Kaliningrad: Kaliningrad Amber Museum, Ministry of Culture (Kaliningrad region, Russia). с. 113. ISBN 978-5-903920-26-6.
Russia: Amber covers beach after storm. BBC. 9 січня 2015.
Amber mining. Amber Museum Kaliningrad.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Wolfe, A. P.; Tappert, R.; Muehlenbachs, K.; Boudreau, M.; McKellar, R. C.; Basinger, J. F.; Garrett, A. (2009). A new proposal concerning the botanical origin of Baltic amber. Proceedings of the Royal Society B 276 (1672): 3403–3412. PMC 2817186. PMID 19570786. doi:10.1098/rspb.2009.0806.