Барашівський район
Барашівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської та Волинської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Бараші.
| Барашівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Область: | Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Населення: | 36 160[1] (1926) |
| Площа: | 652,1[2] км² |
| Густота: | 55,45 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | c. Бараші |
| Районна влада | |
| Мапа | |
| |
Історія та адміністративний устрій
Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишньої Барашівської волості Коростенського повіту: Барашівська, Баскаківська, Білківська, Бобрицька, Бобрицько-Болярська, Будо-Бобрицька, Євгенівська, Зеленицька, Киянська, Крем'янська, Малояблунецька, Неділищенська, Олександрівська, Осипівська, Ряснівська, Симонівська, Сороченська, Сушківська, Усолусівська та Яблунецька.
26 березня 1925 року утворено Бастово-Руднянську сільську раду, а 8 вересня того ж року — Гоноринську сільську раду.
3 червня 1930 року до складу новостворених Соколовського та Пулинського німецького національного районів було передано такі сільські ради: Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Крем'янську, Олександрівську, Сороченську.
13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Барашівський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
17 жовтня 1935 року Пулинський німецький район було ліквідовано, до складу Барашівського району увійшли його сільради: Будо-Бобрицька, Грінтальська (Зеленицька), Крем'янська, Ново-Олександрівська, Радецько-Болярська та Сороченська.
4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Барашівським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Антонівську, Бобрицько-Руднянську, Нейманівську та Руднє-Баранівську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Бастово-Руднянську, Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Гоноринську, Йосипівську, Кам'янську, Крем'янську, Малояблунецьку, Радецько-Болярську та Сороченську.
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Ємільчинського району[3].
Населення
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року[1] на території Барашівського району мешкало 36 160 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:
- Українська мова — 70,7 %
- Російська мова — 1,1 %
- інші — 28,2 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року[1]:
| Національність | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| українці | 23530 | 65,1 |
| німці | 6540 | 18,1 |
| поляки | 4697 | 13,0 |
| євреї | 1074 | 3,0 |
| росіяни | 180 | 0,5 |
| інші | 139 | 0,4 |
Див. також
Примітки
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Процитовано 28 жовтня 2020.
Джерела
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 24 травня 2016. Процитовано 11 червня 2020.