Барашівський район

Барашівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської та Волинської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Бараші.

Барашівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Область: Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 30 грудня 1962
Населення: 36 160[1] (1926)
Площа: 652,1[2] км²
Густота: 55,45 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: c. Бараші
Районна влада
Мапа

Історія та адміністративний устрій

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишньої Барашівської волості Коростенського повіту: Барашівська, Баскаківська, Білківська, Бобрицька, Бобрицько-Болярська, Будо-Бобрицька, Євгенівська, Зеленицька, Киянська, Крем'янська, Малояблунецька, Неділищенська, Олександрівська, Осипівська, Ряснівська, Симонівська, Сороченська, Сушківська, Усолусівська та Яблунецька.

26 березня 1925 року утворено Бастово-Руднянську сільську раду, а 8 вересня того ж року Гоноринську сільську раду.

3 червня 1930 року до складу новостворених Соколовського та Пулинського німецького національного районів було передано такі сільські ради: Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Крем'янську, Олександрівську, Сороченську.

13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Барашівський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

17 жовтня 1935 року Пулинський німецький район було ліквідовано, до складу Барашівського району увійшли його сільради: Будо-Бобрицька, Грінтальська (Зеленицька), Крем'янська, Ново-Олександрівська, Радецько-Болярська та Сороченська.

4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області.

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Барашівським районом у складі.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Антонівську, Бобрицько-Руднянську, Нейманівську та Руднє-Баранівську сільські управи.

11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Бастово-Руднянську, Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Гоноринську, Йосипівську, Кам'янську, Крем'янську, Малояблунецьку, Радецько-Болярську та Сороченську.

30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Ємільчинського району[3].

Населення

За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року[1] на території Барашівського району мешкало 36 160 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:

Національний склад населення за даними перепису 1926 року[1]:

НаціональністьКількістьЧастка, %
українці2353065,1
німці654018,1
поляки469713,0
євреї10743,0
росіяни1800,5
інші1390,4

Див. також

Примітки

  1. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  2. Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Процитовано 28 жовтня 2020.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.