Басконія
Баско́нія (баск. Euskal Herria) — історико-культурний регіон у Європі, на південному заході Франції і півночі Іспанії (узбережжя Біскайської затоки). Це територія традиційного розселення басків, де поширені Баскська мова, культура, традиції або де вони були поширені у минулому.
|
У складі Іспанії існує Баскська автономія під назвою Країна Басків (баск. Euskadi, Euskal Autonomia Erkidegoa, ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco), яка охоплює лише західну частину історичного регіону. Тому в іспанській мові термін País Vasco зазвичай стосується лише Баскської автономії, а весь регіон називають Vasconia або баскським терміном Euskal Herria (його український аналог власне Басконія).
Географія та адміністративний поділ
Країна Басків розташована в західних Піренеях на узбережжі Атлантичного океану. Складається з автономної спільноти Країна Басків і провінції Наварра (в Іспанії), а також північної (французької) Країни Басків (у Франції).
Традиційно поділяється на сім провінцій (баск. lurraldeak), чотири в іспанській Країні Басків і три у французькій Країні Басків. Об'єднання цих семи провінцій баски часом називають Zazpiak Bat (укр. усімох єдині) — це девіз, створений у XIX столітті французьким дослідником Антуаном Томсоном д'Аббаді.
Південна Країна Басків
Південна Країна Басків (Баскською Hegoalde, тобто «Південь») або південна Країна Басків — це частина Басконії, розташована в Іспанії, яка включає дві автономні спільноти:
- Країна Басків, площею 7 234 км², що складається з трьох провінцій, які офіційно іменуються «історичними територіями» (баск. lurralde historikoak, ісп. territorios históricos):
- Алава або Араба (баск. Araba, ісп. Álava), столиця Віторія-Гастейс. Віторія є також столицею автономної області Країна Басків.
- Біская (баск. Bizkaia, ісп. Vizcaya), столиця Більбао.
- Гіпускоа (баск. Gipuzkoa, ісп. Guipúzcoa), столиця Сан-Себастьян.
- На території автономії є також два анклави: Кондадо-де-Тревіньйо (площа 280 км²) на території Алави, що належить адміністративно автономній області Кастилія-і-Леон і Вальє-де-Вільяверде (площа 20 км²) на території Біскайї, що належить до Кантабрії. Ці анклави часто включають до складу Баскських земель.
- Наварра (баск. Nafarroa, ісп. Navarra), столиця Памплона (10 391 км²) є автономною областю, що складається з однієї однойменної провінції. У Конституції Іспанії 1978 року зазначено, що Наварра може стати частиною автономної області Країни Басків. Правляча у Наваррі партія Союз наваррського народу (ісп. Unión del Pueblo Navarro) виступає категорично проти об'єднання з Країною Басків і неодноразово вимагала внести зміни до конституції, усунувши відповідну статтю[1].
Північна Країна Басків
До Великої французької революції французька частина Країни Басків (баск. Iparralde, тобто «Північ») складалася з провінцій:
- Лапурді або Лабур (баск. Lapurdi, фр. Labourd).
- Нижня Наварра (баск. Nafarroa Beherea, фр. Basse-Navarre).
- Субероа або Суль (баск. Zuberoa, фр. Soule).
Після революції поділ Франції на провінції було скасовано.
Станом на 2010 рік французька, або північна Країна Басків є частиною департаменту Атлантичні Піренеї, що входить до регіону Аквітанія. Охоплює округ Байонна і кантони Молеон-Лішарр і Тардетс-Соролюс.
Історія Баскських земель
Згідно з деякими версіями походження басків, вони є одним з найменш асимільованих і змішаних з іншими народів, що проживали на території Західної Європи з часів Палеоліту.
З I століття до н. е.. до середини V століття територія, заселена басками, номінально була під владою Римської імперії. Через гористий характер місцевості римлянам не вдалося проникнути у всі населені басками області, що дозволило Країні басків зберегти свою мову і національну самобутність.
У період панування вестготів, арабів на Піренейському півострові велика частина території басків залишалася незалежною й була твердинею Реконкісти. У XI—XV століттях Країна басків була під владою Королівства Наварра і Кастилії.
Іспанська частина Країни басків з початку XVI століття увійшла до складу єдиної іспанської держави, частково зберігаючи автономію до 1876 року. Французька частина зберігала деяку автономію до Великої французької революції. У новітній історії частина Країни басків вперше отримала автономію в Іспанії після перемоги Народного фронту в 1936 році, однак була позбавлена самоврядування після падіння республіки в 1939 році. Відповідно до конституції Іспанії 1978 року частина Іспанської країни басків здобула спочатку тимчасову, з січня 1980 року — постійну автономію.
Мови
Найбільш уживаними мовами в іспанській Країні Басків і французькій Країні Басків нині є іспанська і французька. Баскською мовою добре володіє 25,7 % мешканців Басконії у віці 16-ти років і більше, ще 15,4 % розуміють її, але недостатньо добре розмовляють нею (дані 2006 року)[2].
Попри те, що Баскською мовою розмовляють на порівняно невеликій території, вона має ряд діалектів, що суттєво відрізняються один від одного. Це посилювало роль іспанської та французької мов як лінґва франка у Басконії. Лише у другій половині XX століття, після утворення euskara batua — літературної Баскської мови, Баскська мова перестала вважатися мовою, непридатною для освітніх цілей навіть тими, для кого вона була рідною[3].
У період правління режиму Франсіско Франко іспанський уряд намагався придушити рух басків за незалежність, оскільки Баскські націоналісти воювали на боці республіканців під час громадянської війни у Біскаї та Гіпускоа. Культурна діяльність Баскською мовою обмежувалася фольклором і релігійною діяльністю, у той час як в Алаві та Наваррі ставлення до Баскської культури і мову було дещо більш толерантним, оскільки ці провінції під час війни підтримували Франко.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 вересня 2010.
- Fourth Sociolinguistic Survey. 2006: Basque Autonomous Community, Northern Basque Country, Navarre, Basque Country, Basque Government, Vitoria-Gasteiz, 2008, ISBN 978-84-457-2777-5. Процитовано 25 жовтня 2009.
- « El vascuence subvenía perfectamente a las necesidades de pequeñas comunidades agrícolas o de pescadores, a la vida religiosa y política de un mundo bastante aislado y de dimensionas pequeñas…» Pinillos, Jose Luis Coloquio sobre el problema del bilingüismo en el País Vasco Bilbao 1983