Бача-пош

Бача-пош (перс. بچه پوش ‎«одягнена як хлопчик») — культурна практика, поширена в Афганістані і Пакистані: в сім'ях, в яких немає синів, одну з дочок тимчасово одягають хлопчиком і вважають таким.

Бача-пош дозволяє бача-пош деякий час мати більше свободи, отримувати доступ до освіти[1], а сім'ї — уникати соціальної стигми, пов'язаної з відсутністю синів.

Походження

Традиції бача-пош багато століть, і вона все ще жива[2]. Можливо, вона почалася з того, що жінки стали переодягатися в чоловіків, щоб боротися або захищатися[3]. Історик Ненсі Дюпре повідомила репортерові з The New York Times про те, що бачила фотографію початку XX століття (правління Хабібулли-хана), на якій жінки, одягнені в чоловічі костюми, охороняють гарем правителя, тому що за законом ні жінки, ні чоловіки не могли бути охоронцями[4].

Загальні відомості про практику

В Афганістані й Пакистані на сім'ю, яка не має сина, створюють соціальний тиск[5], бо син є продовжувачем роду і спадкоємцем майна батька. Крім того, вважається, що жінка може впливати на стать своїх дітей, тому в разі народження дочки вона піддається додатковому тиску. За відсутності сина батьки можуть переодягнути одну з дочок в чоловічий одяг; крім того, є марновірство, згідно з яким бача-пош може «викликати» появу сина в наступну вагітність[4].

Бача-пош живе як хлопчик, одягається в чоловічий одяг, їй коротко стрижуть волосся[6][7], їй дають чоловіче ім'я[5]. Метою цього не є введення оточення в оману, бо багато хто, включаючи вчителів, знають про те, що дитина насправді жіночої статі. У своєму будинку бача-пош займає проміжне положення між дочкою і сином, наприклад, їй не потрібно прибирати й готувати, як іншим дівчаткам. Бача-пош набагато простіше здобути освіту, вести справи, займатися спортом, працювати й вільно пересуватися в громадських місцях; вона також може супроводжувати сестер замість чоловіка[4].

Зазвичай дівчинку повертають до жіночого образу життя тоді, коли у неї починається статеве дозрівання[5]. У подальшому житті багато колишніх бача-пош відчувають труднощі, пов'язані з тим, що вони не звикли до обмежень, що накладаються на жінок в афганському суспільстві[4][5].

Законодавиця Азіза Рафаат, обрана в Національну асамблею Афганістану від провінції Бадгіс, не мала синів і зробила одну зі своїх дочок «бача-пош»[5]. Вона повідомила репортерам, що подібні речі в Афганістані не настільки немислимі, як на Заході[4].

У фільмі «Усама», знятому в 2003 році в Афганістані (режисер і сценарист Сиддик Бармак), розповідається про дівчинку, яка жила при талібах, яка переодягається в чоловічий одяг, щоб влаштуватися на роботу, бо всі родичі чоловічої статі загинули, а без чоловіка-опікуна вони не можуть заробити[8]. Також про бача-пош в 2012 році знятий фільм «Bacha Posh: You will be a boy, my daughter», режисер Стефані Лебрюн (фр. Stéphanie Lebrun)

Згідно з повідомленнями, кількість бача-пош росте[9]. Це загальновизнана практика, хоча через відсутність офіційних підрахунків невідомо, скільки дівчаток живе частину життя в чоловічому вигляді[10]; вона вважається розумним рішенням проблеми з відсутністю хлопчика в родині.

Мотивація і результат

Клінічний психолог і фахівець з психології розвитку Діана Еренсафт (англ. Diane Ehrensaft) вважає, що бача-пош поводяться не відповідно до своєї гендерної приналежності, а відповідно до очікувань батьків. Батьки, за її словами, пропонують дочкам привілеї, яких вони більше ніяк не отримають — бігати і грати на вулиці, їздити на велосипеді; дівчинки, в свою чергу, скаржаться, що їм некомфортно серед хлопчиків і хочеться стати дівчинкою знову[11].

Після життя як бача-пош більшість відчувають труднощі соціалізації при спілкуванні з дівчатками, бо колишнім бача-пош звичніше спілкуватися з хлопчиками. Елаха, колишня бача-пош протягом 20 років і яка стала знову жінкою перед вступом до університету, повідомила Бі-бі-сі, що повернулася в жіночий одяг лише через традиції суспільства. Бача-пош повинні поводитися як хлопчики в період формування особистості, відповідно, вони виростають подібними чоловікам. Деякі повідомляють, що відчувають, як ніби вони втратили важливі дитячі спогади і свою жіночу особистість. Інші кажуть, що їм подобалося бути більш вільними, ніж якби вони були афганськими дівчатками[12]. Багато бача-пош не хочуть ставати жінками назад[4].

Точаться суперечки про те, чи допомагає звичай бача-пош жінкам в подальшому житті або психологічна шкода від неї переважує[13]. Активісти стверджують, що проблема не в самій практиці переодягання, а в проблемах з правами афганських жінок в цілому[13].

Повернення в жіночу роль

Коли бача-пош входять у шлюбний вік (17—20 років), вони зазвичай знову починають грати жіночу роль, хоча в окремих випадках перехід може затягнутися[10]. Найчастіше перехід ініціюють батьки, коли влаштовують дочці весілля. Багато бача-пош не хочуть виходити заміж, боячись громадського тиску й насильства чоловіка. Крім того, оскільки бача-пош росли як хлопчики, то вони не відводять погляд при розмові, не вміють займатися традиційними домашніми справами (готувати, шити) і не знають багатьох обов'язкових в афганському суспільстві для жінки речей[14].

Див. також

Примітки

  1. J. Jack Halberstam. Gaga Feminism: Sex, Gender, and the End of Normal. — Beacon Press, 2012. — ISBN 9780807010990.
  2. Ford, Cheryl Waiters, with Darnella. Blood, sweat, and high heels: a memoir. — Bloomington : iUniverse. — С. 9. — ISBN 146205496X.
  3. Shah, Mudassar (24 серпня 2012). Boys no more. Nepali Times. Процитовано 12 вересня 2012.
  4. Nordberg, Jenny. «Where Boys Are Prized, Girls Live the Part», The New York Times, September 20, 2010. Accessed September 20, 2010.
  5. Arbabzadah, Nushin (30 листопада 2011). Girls will be boys in Afghanistan. Guardian. Процитовано 12 вересня 2012.
  6. Tahir Qadiry (27 березня 2012). The Afghan girls who live as boys. BBC News. Процитовано 28 березня 2012.
  7. Linda A. Mooney, David Knox, Caroline Schacht. Understanding Social Problems. — Cengage Learning, 2012. — С. 314. — ISBN 9781111834487.
  8. Roberta Seret. World Affairs in Foreign Films: Getting the Global Picture. — McFarland, 2011. — С. 24. — ISBN 9780786464722.
  9. Warcholak, Natasha (30 травня 2012). Cross dressing in quest for education. Guardian. Процитовано 12 вересня 2012.
  10. Qadiry, Tahir (27 березня 2012). The Afghan Girls Who Live as Boys. BBC. Процитовано 22 травня 2012.
  11. Menvielle, Diane Ehrensaft; foreword by Edgardo. Gender born, gender made: raising healthy gender-nonconforming children. — 3rd ed., rev. and updated. — New York : Experiment. — ISBN 1615190600.
  12. Qadiry, Tahir (27 березня 2012). The Afghan Girls Who Live As Boys. BBC. Процитовано 22 травня 2012.
  13. Qadiry, Tahir (17 січня 2012). The Trouble With Girls. BBC. Процитовано 22 травня 2012.
  14. Bulatovic, Marija. The Bacha Posh Afganistan's Youngest Crossdressers. University of Illinois at Chicago. Процитовано 22 травня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.