Бранка Рауніґ
Бранка Рауніґ (босн. Branka Raunig; 1 січня 1935, Сараєво, Королівство Югославія — 13 червня 2008, Бихач, Унсько-Санський кантон, Боснія і Герцеговина) — боснійська археологиня, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.
Бранка Рауніґ | |
---|---|
босн. Branka Raunig | |
Народилася |
1 січня 1935 Сараєво, Королівство Югославія |
Померла |
13 червня 2008 (73 роки) Бихач, Унсько-Санський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина |
Країна |
СФРЮ Боснія і Герцеговина |
Діяльність | археолог |
Галузь | археологія |
Знання мов | хорватська[1] |
Ранні роки
Бранка Рауніґ народилася в Сараєві 1 січня 1935 року[2]. Перші роки її життя пройшли в Кралеві[3]. Від 1954 до 1958 року вивчала археологію на філософському факультеті Белградського університету. Одним з її викладачів був археолог Бранко Гавела.
Кар'єра
Після закінчення університету Рауніґ повернулася в Боснію і Герцеговину, де працювала в музеї Пуньє в Бихачі[3]. Саме там, маючи справу з археологічним матеріалом, що стосується племені яподів, Рауніґ зацікавилася цим давнім індоєвропейським народом, вивченню якого вона присвятила всю свою подальшу наукову кар'єру[4]. 1963 року Рауніґ перебралася на роботу в Музей регіону Джаково, де продовжила вивчати історію яподів, зосередившись на районі Пуньє. На основі археологічних матеріалів з цього регіону вона написала магістерську дисертацію, яку захистила 1971 року. Від 1987 року і до виходу на пенсію 1998 року Рауніґ займала посаду директора музею Пуньє. 1992 року вона захистила докторську дисертацію з теми мистецтва і релігії племені яподів[5].
Розкопки
За час своєї наукової кар'єри Рауніґ брала участь у розкопках і писала за їх результатами роботи. До вивчених нею археологічних об'єктів у регіоні належать серед іншого: Црквина-Голубич, Врандук, Под, Градина і Соєнічко, а також ділянка недалеко від Градишки[3]. Рауніґ досліджувала поховання в Джаково і відіграла важливу роль у доведенні наявності там римського поселення[6][7]. Вона також керувала розкопками, в ході яких там виявлено мечеть[8]. Рауніґ цікавилася багатьма аспектами матеріальної культури, так вона провела дослідження кераміки, виявленої в Крчані, яка належить до латенської культури[9]. Вона також досліджувала доісторичну зброю, знайдену в цьому регіоні[10]. Попри те, що основний інтерес Рауніґ стосувався боснійських доісторичних часів, вона також вивчала й середньовічні пам'ятки[11].
Примітки
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/70364515
- d.o.o, OliveBH. Umrla Branka Raunig. infobiro.ba. Процитовано 27 березня 2021.
- Sjećanje na Branku Raunig (1935-2008). Zemaljski muzej Bosne i Hercegovine (босн.). 13 червня 2018. Процитовано 27 березня 2021.
- Španiček, Vatroslav (2017). Kronologija muških grobova japodske kulture tijekom željeznog doba. darhiv.ffzg.unizg.hr (хор.). Процитовано 27 березня 2021.
- Raunig, Branka. (2004). Umjetnost i religija prahistorijskih japoda. Juzbašić, Dževad. Sarajevo: Akademija nauka i umjetnosti Bosne i Hercegovine. ISBN 9958-501-32-5. OCLC 155750143.
- Raunig, Branka (1980). Dva kasnoanticka groba iz okolice Ðakova. Vjesnik Arheoloskog Muzeja U Zagrebu (сербо-хорв.) (12–13): 151–170.
- Migotti, Branka (2001). Je li rimska Certisija bila na Štrbincima kod Đakova?. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.) 5 (1): 77–96.
- Boras, Jelena (18 грудня 2019). Pregled dosadašnjih arheoloških istraživanja u Đakovu - prilog proučavanju urbane matrice srednjovjekovnog i novovjekovnog Đakova. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.) 14 (1): 7–40.
- Raunig, B. (22 грудня 1996). Krčana - naselje mlađeg željeznog doba u selu Trnovi u sjeverozapadnoj Bosni. Opvscvla Archaeologica (хор.) 20 (1): 39–69. ISSN 0473-0992.
- Raunig, Branka (2002). Slučajni nalazi prahistorijskog oružja iz Bihaćkog polja. Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (32): 267–282. ISSN 0350-0020.
- Mekanović, Husein Sejko (2019). Srednjovjekovne crkve Svetog Martina iz Toursa na području općine Velika Kladuša. Bosna Franciscana (босн.) (50): 101–112. ISSN 1330-7487.
- Forić, Melisa (2008). Branka Raunig (1935-2008). Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (37): 264–265. ISSN 0350-0020.