Бранка Рауніґ

Ранні роки

Бранка Рауніґ народилася в Сараєві 1 січня 1935 року[2]. Перші роки її життя пройшли в Кралеві[3]. Від 1954 до 1958 року вивчала археологію на філософському факультеті Белградського університету. Одним з її викладачів був археолог Бранко Гавела.

Кар'єра

Іллірійські племена, зокрема і яподи

Після закінчення університету Рауніґ повернулася в Боснію і Герцеговину, де працювала в музеї Пуньє в Бихачі[3]. Саме там, маючи справу з археологічним матеріалом, що стосується племені яподів, Рауніґ зацікавилася цим давнім індоєвропейським народом, вивченню якого вона присвятила всю свою подальшу наукову кар'єру[4]. 1963 року Рауніґ перебралася на роботу в Музей регіону Джаково, де продовжила вивчати історію яподів, зосередившись на районі Пуньє. На основі археологічних матеріалів з цього регіону вона написала магістерську дисертацію, яку захистила 1971 року. Від 1987 року і до виходу на пенсію 1998 року Рауніґ займала посаду директора музею Пуньє. 1992 року вона захистила докторську дисертацію з теми мистецтва і релігії племені яподів[5].

Розкопки

Археологічні знахідки з Ріпці

За час своєї наукової кар'єри Рауніґ брала участь у розкопках і писала за їх результатами роботи. До вивчених нею археологічних об'єктів у регіоні належать серед іншого: Црквина-Голубич, Врандук, Под, Градина і Соєнічко, а також ділянка недалеко від Градишки[3]. Рауніґ досліджувала поховання в Джаково і відіграла важливу роль у доведенні наявності там римського поселення[6][7]. Вона також керувала розкопками, в ході яких там виявлено мечеть[8]. Рауніґ цікавилася багатьма аспектами матеріальної культури, так вона провела дослідження кераміки, виявленої в Крчані, яка належить до латенської культури[9]. Вона також досліджувала доісторичну зброю, знайдену в цьому регіоні[10]. Попри те, що основний інтерес Рауніґ стосувався боснійських доісторичних часів, вона також вивчала й середньовічні пам'ятки[11].

Смерть

Рауніґ померла від пневмонії в Бихачі 13 червня 2008 року[12].

Примітки

  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/70364515
  2. d.o.o, OliveBH. Umrla Branka Raunig. infobiro.ba. Процитовано 27 березня 2021.
  3. Sjećanje na Branku Raunig (1935-2008). Zemaljski muzej Bosne i Hercegovine (босн.). 13 червня 2018. Процитовано 27 березня 2021.
  4. Španiček, Vatroslav (2017). Kronologija muških grobova japodske kulture tijekom željeznog doba. darhiv.ffzg.unizg.hr (хор.). Процитовано 27 березня 2021.
  5. Raunig, Branka. (2004). Umjetnost i religija prahistorijskih japoda. Juzbašić, Dževad. Sarajevo: Akademija nauka i umjetnosti Bosne i Hercegovine. ISBN 9958-501-32-5. OCLC 155750143.
  6. Raunig, Branka (1980). Dva kasnoanticka groba iz okolice Ðakova. Vjesnik Arheoloskog Muzeja U Zagrebu (сербо-хорв.) (12–13): 151–170.
  7. Migotti, Branka (2001). Je li rimska Certisija bila na Štrbincima kod Đakova?. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.) 5 (1): 77–96.
  8. Boras, Jelena (18 грудня 2019). Pregled dosadašnjih arheoloških istraživanja u Đakovu - prilog proučavanju urbane matrice srednjovjekovnog i novovjekovnog Đakova. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.) 14 (1): 7–40.
  9. Raunig, B. (22 грудня 1996). Krčana - naselje mlađeg željeznog doba u selu Trnovi u sjeverozapadnoj Bosni. Opvscvla Archaeologica (хор.) 20 (1): 39–69. ISSN 0473-0992.
  10. Raunig, Branka (2002). Slučajni nalazi prahistorijskog oružja iz Bihaćkog polja. Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (32): 267–282. ISSN 0350-0020.
  11. Mekanović, Husein Sejko (2019). Srednjovjekovne crkve Svetog Martina iz Toursa na području općine Velika Kladuša. Bosna Franciscana (босн.) (50): 101–112. ISSN 1330-7487.
  12. Forić, Melisa (2008). Branka Raunig (1935-2008). Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (37): 264–265. ISSN 0350-0020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.