Беназеприл

Беназеприл — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ. Механізм дії препарату полягає у пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи плазми крові, яка приводить до зменшення впливу ангіотензину ІІ на судини та до зменшення секреції альдостерону, що призводить до збільшення концентрації калію у сироватці крові та збільшення втрати рідини та натрію. Після прийому беназеприлу у результаті інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту підвищується активність калікреїн-кінінової системи, що призводить до вазоділатації та підвищення активності простагландинової системи. Беназеприл знижує загальний периферійний опір судин, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, перед- та постнавантаження на міокард, зменшує заклинювальний тиск у легеневій артерії та зменшує симптоми серцевої недостатності. Тривале лікування беназеприлом у хворих із хронічною нирковою недостатністю призводить до зменшення протеїнурії та зниженню ризику подальшого погіршення функції нирок.

Беназеприл застосовується для лікування гіпертонічної хвороби, хронічної ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну 30—60 мл/хв), та у комплексному лікуванні серцевої недостатності.

При застосуванні беназеприлу можливі наступні побічні ефекти[2]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — часто (1—10%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, фотодерматоз; рідко (0,01—0,1%) набряк Квінке шкіри обличчя та шиї, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла.
• З боку травної системи — часто (1—10%) диспепсія ; рідко (0,01—0,1%) нудота, блювота, болі в животі, порушення апетиту, запор або понос,, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця.
• З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль, запаморочення; рідко (0,01—0,1%) слабкість, парестезії, порушення настрою та сну, порушення рівноваги, шум у вухах, порушення смаку.
• З боку дихальної системи — часто кашель (1—10%); зрідка риніт, біль у грудній клітці.
• З боку серцево-судинної системи — часто (1—10%) тахікардія, , гіпотензія; рідко (0,01—0,1%)аритмії, приступи стенокардії, інфаркт міокарду.
• З боку сечостатевої системи — часто (1—10%) почащення сечопуску; рідко (0,01—0,1%) порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
• З боку опорно-рухової системи — рідко (0,01—0,1%) артралгії, міалгії, артрит.
• Зміни в лабораторних аналізах — рідко (менше 0,01%) гемолітична анемія, тромбоцитопенія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, нейтропенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності трансаміназ в крові.

Беназеприл протипоказаний при підвищеній чутливості до інгібіторів АПФ; ангіоневротичному набряку, пов'язаному із інгібіторами АПФ в анамнезі або спадковому ангіоневротичному набряку; при вагітності та годуванні грудьми. З обережністю застосовується препарат при печінковій та нирковій недостатності, у хворих системними захворюваннями сполучної тканини, первинному альдостеронізмі, стенозі гирла аорти або мітральному стенозі, при двобічному стенозі ниркових артерій чи однобічному у разі наявності однієї нирки, при недавно перенесеній трансплантації нирки, гіпертрофічній кардіоміопатії, вираженій серцевій недостатності, у хворих, що знаходяться на гемодіалізі, у хворих цукровим діабетом, хворих із вираженим церебральним атеросклерозом. Препарат не застосовується у дитячому віці.

Беназеприл випускається у вигляді таблеток по 0,005; 0,01; 0,02 та 0,04 г.[3] Станом на 2014 рік в Україні даний препарат не зареєстрований.[4]

Беназеприл застосовується у ветеринарії під торговою назвою «Фортекор™» для лікування серцевої недостатності у собак у вигляді таблеток по 5 та 20 мг.[5].

• Беназеприл на сайті cardiolog.org (рос.)