Бенедиктов Іван Олександрович

Народився в родині поштового службовця — начальника поштово-телеграфної контори. Трудову діяльність розпочав у 1917 році чорноробом текстильної фабрики в селі Бонячках (нині місто Вичуга) Костромської губернії. У 1918—1920 роках — робітник сцени народного театру в місті Ардатові (тепер Мордовія).

У 1920—1923 роках — учень робітфаку імені Покровського в Москві. У 1923—1927 роках — студент економічного факультету Московської сільськогосподарської академії імені Тимірязєва.

У 1927—1928 роках — агроном-економіст в Наркоматі землеробства і Колгоспцентрі Узбецької РСР, заступник начальника планово-економічного бюро Наркомату землеробства Узбецької РСР. У 1928—1930 роках — заступник голови Колгоспцентру Узбецької РСР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1931 роках — служба в Червоній армії, політичний керівник артилерійської батареї.

У грудні 1931—1932 роках — заступник директора Московського обласного тресту овочівницьких радгоспів. У 1932—1936 роках — директора Московського обласного тресту овочівницьких радгоспів.

У 1936—1937 роках — науковий співробітник Науково-дослідного колгоспного інституту.

У серпні 1937 — 21 квітня 1938 року — народний комісар зернових і тваринницьких радгоспів Російської РФСР. Одночасно, 5 березня  — 21 квітня 1938 року — заступник голови Ради народних комісарів Російської РФСР.

У квітні — 15 листопада 1938 року — 1-й заступник народного комісара землеробства СРСР.

15 листопада 1938 — 11 грудня 1943 року — народний комісар землеробства СРСР.

11 грудня 1943 — 19 березня 1946 року — 1-й заступник народного комісара землеробства СРСР.

19 березня 1946 — 4 лютого 1947 року — міністр землеробства СРСР.

4 лютого 1947 — 15 березня 1953 року — міністр сільського господарства СРСР. 15 березня 1953 року на четвертій сесії Верховної Ради СРСР Міністерство сільського господарства, Міністерство радгоспів, Міністерство лісового господарства, Міністерство заготівель були об'єднані в одне Міністерство сільського господарства і заготовок.

29 квітня — 1 вересня 1953 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Індії. Вручення вірчих грамот відбулося 4 липня 1953 року.

1 вересня — 21 листопада 1953 року — міністр сільського господарства і заготовель СРСР.

26 листопада 1953 — 2 березня (офіційно 17 жовтня) 1955 року — міністр сільського господарства СРСР.

2 березня 1955 — 30 травня 1957 року — міністр радгоспів СРСР. Одночасно, у грудні 1956 — 30 травня 1957 року — заступник Голови Державної економічної комісії Ради Міністрів СРСР з поточного планування народного господарства.

7 червня 1957 — 16 квітня 1959 року — міністр сільського господарства Російської РФСР і заступник голови Держплану Російської РФСР.

24 квітня 1959 — 12 квітня 1967 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Індії. Вручення вірчих грамот відбулося 26 червня 1959 року.

12 квітня 1967 — 19 січня 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Югославії. Вручення вірчих грамот відбулося 25 травня 1967 року.

З листопада 1970 по липень 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР з надзвичайних доручень.

З липня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі Москви.

• чотири ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За освоєння цілинних земель»
• медаль «Ветеран праці»
• медалі

• Бенедиктов Иван Александрович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)