Березанська Софія Станіславівна
| Березанська Софія Станіславівна | |
|---|---|
| Народилася |
15 травня 1924 (97 років) Кам'янець-Подільськ, Українська СРР, СРСР |
| Місце проживання | м. Київ |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Інститут археології НАН України |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор історичних наук |
| Відома завдяки: | уперше виділила культуру багатопружкової кераміки |
| У шлюбі з | Березанський Юрій Макарович[1] |
| Нагороди |
 |
Софі́я Станісла́вівна Береза́нська (* 15 травня 1924, Кам'янець-Подільський) — український археолог. Доктор історичних наук (1977).
Життєпис
Народилась 15 травня 1924 року в м. Кам'янці-Подільському в шляхетній родині з глибокими інтелігентними традиціями. 1932 року батька — офіцера, ад'ютанта генерала Брусилова — було заарештовано, а родину вислано до Астрахані. Відразу після завершення юною Софією школи починається Друга світова війна й нове заслання. Тепер вже до північного Казахстану.
Там розпочинається трудова біографія С. Березанської. Першою її професією стає професія трактористки. Але тяга до навчання, гордість і сильна особистості призвели до того, що Софія нелегально виїхала до Кзил-Орди й вступила до Об'єднаного українського університету.
За першої нагоди, ще будучи студенткою, С. С. Березанська повертається в Україну й переводиться на навчання до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на історичний факультет, який закінчує з відзнакою 1948 року.
З 11 травня 1948 року працювала в херсонському музеї на посаді старшого наукового співробітника. Восени 1949 року Софія Станіславівна вступає до аспірантури Інституту археології АН України.
1953 року С. С. Березанська закінчує аспірантуру. Невдовзі захищає кандидатську дисертацію на тему: «Пам'ятки передскіфського часу на Уманщині та їх історичне значення», присвячену білогрудівській культурі. Після цього зараховується молодшим науковим співробітником відділу первісної археології Інституту археології АН УРСР. З того часу наукові інтереси Софії Станіславівни вже пов'язані територіально переважно з регіонами Лісостепу та Полісся, тобто з Північною Україною.
Від 1953 року працювала в Інституті археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України): від 1966 року — старший науковий співробітник, у 1986—1997 роках — провідний науковий співробітник.
Наукова діяльність
Софія Березанська досліджувала історію населення Північної України часів ранньої, середньої та пізньої бронзової доби.
Провела близько 40 археологічних експедицій, серед яких багаторічні біля села Пустинка Чернігівської області, в урочищі Усове Озеро Донецької області та села Гордіївка Вінницької області.
Обґрунтувала концепцію культурного розвитку населення Північної України від північно-східних варіантів трипільської культури через пам'ятки культури шнурової кераміки до східнотшинецької і білогрудівської культур (ранньої залізної доби) і далі до ранньослов'янських утворень.
Виділила культуру багатопружкової кераміки, східнотшинецьку культуру та лебедівську культуру.
Розробила методику виявлення та повного розкриття всіх житлових споруд на досліджуваній пам'ятці.
Загальний публікаційний науковий доробок С. С. Березанської складають 5 монографій, 5 колективних книг та близько 110 статей. Одна з авторів колективних монографій «Археологія Української РСР» (Київ, 1971, том 1) та «Давня історія України. Первісне суспільство» (Київ, 1977, том 1).
Праці
- Бронзова доба на Україні. — К., 1964.
- Средний период бронзового века в Северной Украине. — К., 1972.
- Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре. — К., 1974.
- Северная Украина в эпоху бронзы. — К., 1982.
- Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986 (співавтор).
- Усово Озеро. Поселение срубной культуры на Северном Донце. — К., 1990.
- Das Graberfeld von Hordeevka. — Berlin, 1998 (співавтор).
Премії
- 13 грудня 1977 — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках [2]. Разом із Березанською лауреатами стали ще 9 учених — Лазар Славін, Василь Довженок, Юрій Захарук, Олімпіада Шапошникова, Михайло Кучера, Варвара Іллінська, Олексій Тереножкін, Дмитро Телегін, Сергій Бібиков.
Примітки
- Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки[недоступне посилання з лютого 2019]
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 538—539.
- Отрощенко В. В. Березанська Софія Станіславівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 495.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 126—127.
- Шовкопляс І. Г. Археологи України. — К., 1968.
- До ювілею С. С. Березанської // Археологія. — 1994. — № 3.
- Мезенцева Г. Дослідники археології України. — Чернігів, 1997.