Березовська Марина Георгіївна

Марина Юріївна Березовська (англ. Marina Berezowsky; нар. 27 лютого (14 лютого) 1914(19140214), Санкт-Петербург пом. 19 червня 2011, Австралія) — українська класична танцівниця, артистка балету, хореограф, учитель танку. Донька видатного українського художника-графіка Георгія (Юрія) Нарбута.

Березовська Марина Георгіївна
Народилася 14 лютого 1914(1914-02-14)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 2011
Мельбурн, Австралійський Союз
Діяльність хораографиня
Нагороди

Життєпис

Народилася Марина Нарбут 1914 року в Києві. Літні місяці під час дитинства і юності часто проводила на малій батьківщині батька - у селі Нарбутівка, поблизу с. Первомайське Березівської сільської ради на Сумщині. Класичному танцю навчалася у Києві, танцювала в Київському державному театрі музичної комедії (1935—1936) та балету Оперного театру у м. Горькому (Росія, 1937—1938).

Під час Другої світової війни Марина Березовська стала членом Українського музичного театру, з яким у 1943 року виїхала до Західної України, а потім до Берліна. У таборі переміщених осіб м. Гамбурга навчала українському танцю. Отримала статус «переміщені особи» (англ. «displaced person», DP; укр. ДіПі)[1].

У 1949 році Березовська емігрувала до Австралії, де поселилася в м. Перті. Там працювала викладачкою класичного балету. У 1950 р. стала співзасновницею Балетної компанії Західної Австралії (англ. West Australian Ballet Company). Для якої створила хореографію балетів «Le Parasolle» (музика Франца Шуберта, обробка Джона Пемберті), «Romaine» (муз. обробка Геннадія Тамарченко) і «Половецькі танці» (музика Олександра Бородіна). 1956 року переїхала до Мельбурна.

Пізніше М. Березовська викладала характерний танець в різних балетних школах, у тому числі в Балетній Академії Борованського (1957—1959), Австралійській балетній школі (англ. The Australian Ballet) (1969—1975) та Вікториянському коледжі мистецтва (1979—1984). Протягом 1960—1966 років працювала художнім керівником танцювальної групи «Соняшний промінь» при Українській громаді Вікторії. Згодом (1970—1980) керувала аматорською, а згодом професійною танцювальною компанією «Колобок». З 1988 року Марина Березовська проводила семінари з класичного і характерного танців в університетах США.[2]

У 1989 р. стала хореографом українського ансамблю «Байда козаки».[3].

Нагороди

Автопортрет Григорія Нарбута з дружиною (Н. Л. Модзалевська) і дітьми. У медальйоні на дереві — портрет В. Л. Модзалевського. Силует (1919)

За заслуги у розвитку танцювального мистецтва австралійський уряд надав М. Березовській звання члена Ордену Австралії (англ. Order of Australia) 1984 р.[4][2]

Родина

Батько Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (1886—1920) — відомий український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок).

Брат Данило Георгійович Нарбут (1916—1998) — відомий художник, сотник УПА, лауреат Шевченківської премії, творчість якого базувалась переважно на мотивах української історії і етнографії[5].

Посилання

Примітки

  1. Великдень в епоху ДіПі
  2. Енциклопедія української діаспори (в 7-ми томах) / гол. ред. В. Маркусь; вид. 1-е. — К.: ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4. — Австралія — Азія — Африка. — 280 с.
  3. Туркевич В. Д. Хореографічне мистецтво України у персоналіях: Біліографічний довідник: хореографи, артисти балету, композитори, диригенти, лібретисти, критики, художники. — Київ: Біографічний інститут НАН України, 1999. — С. 158. ISBN 966-7236-09-9
  4. It's an Honour[недоступне посилання] (англ.)
  5. Георгій Нарбут — творець українського стилю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.