Берем'яни (Чортківський район)

Берем'я́ни село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради. До села приєднано хутори Млинки (нині незаселений) та Говда.

село Берем'яни
Церква св. Миколая
Церква св. Миколая
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Беремяни 
Основні дані
Засноване 1421
Населення 700 (2007)
Поштовий індекс 48464
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°53′13″ пн. ш. 25°26′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
344 м
Водойми річки Дністер, Провал
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Берем'яни, Бучацький р-н, Тернопільська обла., 48464
Сільський голова Мукан Іван Захарович
Карта
Берем'яни
Берем'яни
Мапа

 Берем'яни у Вікісховищі

Географія

Село розташоване біля місця впадіння Стрипи в Дністер на скелястій геологічній платформі, південний схил якої утворює Червону гору. Поряд є гори Говда та Говдина.

Історія

Краєвид околиць с. Берем'яни. Гора Говда

На території Берем'ян розкопані поховання доби міді, бронзи та 5 курганів скіфських часів.

Знайдено срібну монету імператора Адріана[1]

Берем'яни на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Перша писемна згадка про село датується XV століттям. Ще одна згадка про село — документ, «виставлений» Юрієм Гедигольдом у Червоногороді 19 травня 1421 року, де свідком записаний Тишна з Берем'ян.[2].

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-64 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква.[3]

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту[4].

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Берем'яни включено до новоствореної у Бучацькому повіті об'єднаної сільської гміни Язловець II[5].

У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1270 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників, 60 поляків і 50 євреїв)[6].

До 1939 року діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл» (з 1933 року  місцеве «гніздо» товариства «Сокіл-Батько»), кооператива «Зоря».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[7].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[8].

Пам'ятки

Історії

  • пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, споруджений 1976 (охоронний номер 275)
  • українсько-польське кладовище з гробівцем дідичів — баронів Гейделів XIX ст. (охоронний номер 3137)

Археології

  • поселення Берем'яни III, черняхівська культура, III–IV ст. н. е. (охоронний номер 2087)
  • поселення Берем'яни V, трипільська культура, IV–III ст. н. е. (охоронний номер 287)
  • стоянка Берем'яни I, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2087)
  • стоянка Берем'яни II, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2089)
  • стоянка Берем'яни IV, мезоліт, XII–VII тис. до н. е. (охоронний номер 1238)

Природи

Червона гора

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

  • на честь скасування панщини (відновлений 1990)

Релігія

Є церква святого Миколая, споруджена 1877 року на місці давньої дерев'яної церкви.

При в'їзді в село споруджена каплиця. На центральній вулиці встановлена фігура Богородиці, уздовж вулиці від початку села до церкви — Хресна дорога.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Населення

На початок 2001 року в селі проживало 732 особи.

Народилися

Померли

Бібліографія

Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем'яни» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і квіти» (обидві — 2002).

Примітки

  1. admin. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
  2. Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą Архівовано 4 червня 2015 у Wayback Machine.. — S. 125. (пол.)
  3. Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine. // Український історичний журнал 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. (пол.)
  5. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 13.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  9. Перевальська виховна колонія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 травня 2014.
  10. Heydel 01 Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine. (пол.)
  11. Dzieduszyccy (03) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Література

Посилання

Зовнішні відеофайли
 «Берем'яни мої» (пісня) на YouTube // Відеоканал Миколи Василечка, 16 січня 2015, оновлено 21 жовтня 2015.
 Берем'яни мої на YouTube // Студія «Клен», 11 березня 2015.
 На Тернопільщині на території недіючого кар'єру видобували камінь на YouTube // Телеканал ІНТБ, 14 травня 2015.
 Як Берем'яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі на YouTube // Відеоканал с. Жнибороди.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.