Берестейський округ

Бересте́йський о́круг — адміністративний округ, утворений 7 червня 1919 р. при Цивільному управлінні східних земель.[2]

Берестейський округ

пол. Okręg brzeski

Адм. центр Берестя
Країна  Польська Республіка
Регіон Цивільне управління східних земель
Підрозділи 8 повітів
Населення
 - повне 1 121 978 осіб (1919)
 - густота 19,4 ос/км²
Площа
 - повна 57 758 км²
Дата заснування 7 червня 1919
Губернатор Владислав Єшман[1]

До Берестейського округу входили повіти: Берестейсько-Литовський, Вовковиський, Пружанський, Слонімський, Кобринський та Пінський.

1 серпня 1919 року з частини Новогрудського та Слуцького повітів створено Барановицький повіт, який увійшов до Берестейського округу[3].

6 листопада 1919 року до Берестейського округу приєднано Мозирський повіт (із тимчасовим центром у Житковичах)[4].

10 квітня 1920 р. до складу повіту Мозирського включили частину Речицького повіту[5], який був тимчасово окупований польською армією.

Демографія

У грудні 1919 року в районі проживало 1 121 978 осіб. Його найбільшими містами були: Пінськ (21 436 жителів), Берестя Литовське (14 005 жителів) та Барановичі (10 373 жителів). На території району було також 5544 інших населених пунктів, 10 із яких налічували 5—10 тис. жителів, а 43 мали 1–5 тис. жителів[6].

Освіта

У Берестейському повіті в 1919/1920 навчальному році було 347 початкових шкіл, 18 середніх шкіл, 14 професійно-технічних училищ, 2 вчительські семінарії та 1 курс. Загалом у школах навчалося 28 427 дітей, працювало 727 вчителів. У березні 1920 року діяло 340 шкіл із навчанням польською мовою і 379 шкіл з навчанням іншими мовами[7].

Детальний адміністративний поділ

Повіт Площа км² Меш. Повітове місто Меш.
Мінський район
Барановицький ¹ 4495 178.212 Барановичі 10 373
Берестейський 4881 81 497 Литовське Берестя 14.005
Кобринський 5257 107,814 Кобринь 8,835
Мозирський² 16155 240.142 Житковичі  ?
Пінський 11867 222.018 Пінськ 21 436
Пружанський 4164 67 343 Пружани 6,173
Слонімський 7126 127 737 Слонім 9,719
Вовковиський 3813 97.215 Вовковиськ 8,472
¹ Створено 1 серпня 1919 р. з частини Новогрудського та Слуцького повітів (Вісник законів ZCZW з 1919 року. 19, п. 172)
² З'єднаний 6 листопада 1919 р. з тимчасовим місцезнаходженням у Житковичах (Вісник законів ZCZW із 1919 року. 26, п. 275)). 10 квітня 1920 р. тимчасово окупована польською армією частина Речицького повіту була включена до складу Мозирського повіту (Вісник законів). ZCZW з 1920 року. 34, ст. 845).

Примітки

  1. Od 8 listopada 1919 r. (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 27), wcześniej Maciej Jamont
  2. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 5, poz. 41
  3. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 19, poz. 172
  4. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 275
  5. Dz. Urz. ZCZW z 1920 r. Nr 34, poz. 845
  6. Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera. LwówWarszawa: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych. с. 25.
  7. Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920) (пол.) (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN. с. 243. ISBN 83-88973-60-6.

Бібліографія

  • Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera. LwówWarszawa: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych. с. 50.
  • Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920) (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN. с. 447. ISBN 83-88973-60-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.