Житковичі

Жи́тковичі (біл. Жыткавічы) — місто в Білорусі, у самому центрі Прип'ятського Полісся, адміністративний центр Житковицького району Гомельської області.

місто Житковичі
біл. Жыткавічы
Герб Житковичів d
Основні дані
52°13′01″ пн. ш. 27°51′16″ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Гомельська область
Район Житковицький район
Перша згадка 1500
Статус з жовтень 1971 року
Населення 16,9 тис. (2004)
Площа 14,686551 км²[1]
Транслітерація назви Žytkavičy
Поштовий індекс 247951 (2,3)
Телефонний код +375-2353
Висота 137 м[2] м.н.р.м.
Відстань
Найближча залізнична станція Житковичі
До Мінська
 - фізична 229 км
До обласного центру
 - фізична 238 км
Житковичі
Житковичі
Житковичі (Гомельська область)
 Житковичі у Вікісховищі

Житковичі знаходиться за 238 км на захід від обласного центру. Відстань до Мінська 229 км і 25 км до історичного міста Турів. Проходять автошляхи Берестя — Гомель, Мінськ — Мікашевичі, Житковичі — Столін, Житковичі — Любань, залізнична станція Житковичі на лінії Гомель — Лунинець. На околиці міста знаходиться велике розвідане родовище бурого вугілля.

Населення
РікКількість населенняДворів
186664480
188632651
18971 200-
19082 084-
19092 027329
19232 895-
19242 175378
19262 975-
19282 334-
19332 900-
200516 600-

Історія

Житковичі вперше згадуються в Литовській Метриці в у 1500 році як містечко Слуцького князівства (Новогрудське воєводство) Великого князівства Литовського. Після об'єднання Великого князівства Литовського та Польщі Житковичі входили до складу Речі Посполитої.

Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році стали центром волості в Мозирському повіті Мінської губернії Російської імперії. В тому ж році тут налічувалося 79 дворів, проходив тракт Мозир — Давид-Городок, діяла поштова станція. Тут розташовувався маєток Ожаринських. З 1795 по 1924 роки центр волості, до складу якої входили 13 селищ.

Промисловість у містечку почала розвиватися з 1886 року з будівництвом Поліської залізниці і почала діяти станція.

17 липня 1924 року Житковицька волость була перейменована в Житковицький район. З 27 вересня 1938 року Житковичі отримали статус селища міського типу, де жило 4,3 тис. осіб.

Під час Другої світової війни у Житковичах діяло підпілля. У боях за визволення селища загинуло 139 воїнів, вони поховані у братській могилі у сквері.

У жовтні 1971 року Житковичі отримали статус міста, сюди було включене сусіднє село Дворець.

Забудова

Сучасна забудова кам'яна та дерев'яна, нові будинки зводяться вздовж бульвару. Багатоповерхові будинки побудовані в мікрорайонах «Озерний» і «Північний».

Визначні пам'ятки

Пам'ятник дерев'яного зодчества Житковицька Свято-Троїцька церква. Цей храм був побудований в 1842 році. Також костел св. Йосипа, та й церква св. Параски П'ятниці.

Освіта та культура

У місті діє 4 середніх школи, 1 школа-інтернат, 1 музична, 2 спортивних школи, ПТУ-182 (сільське і лісове господарство, механізація меліоративних робіт). Будинок школярів, районний і міський будинки культури, бібліотеки, центр фольклору, музей. Видається газета «Нове Полісся». 7 вересня в Житковичах і Турові проводиться фестиваль камерної та духової музики під керуванням Михайла Фінберга.

Відомі особи
  • Композитор В Будник
  • Художниця Н. Чорноголових

Промисловість
  • Основні підприємства: моторобудівний завод, завод «Сатурн», лісозаготівельне об'єднання.
  • Підприємства харчової промисловості: молокозавод, хлібозавод.

Примітки
  1. http://gp.by/upload/iblock/bac/bace6302a74f5bc2aac8d806b18fc108.pdf
  2. GeoNames — 2005.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.