Беркут Леонід Миколайович

Беркут Леонід Миколайович (нар. 2 (15) червня 1879(18790615), Київ 12 лютого 1940, Київ) — український історик, дослідник західноєвропейського середньовіччя та західноєвропейської історіографії, питань методології історії.

Леонід Миколайович Беркут
Народився 2 (15) червня 1879(1879-06-15)
Київ
Помер 12 лютого 1940(1940-02-12) (60 років)
Київ
Поховання
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь Історія Європи
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Ступінь доктор історичних наук

Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Народився 2 (15 червня) 1879 року у Києві. Після закінчення в 1901 році історико-філологічного факультету Київського університету залишений при університеті як професор-стипендіат.

У 19071909 перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Франції, де студіював західноєвропейську середньовічну історію, палеографію, право.

В 19091917 роках доцент, професор р Варшавського університету, 19181922 роках — професор Донського університету в Ростові-на-Дону. Одночасно в 19101920 роках викладав на вищих жіночих курсах у Варшаві та Ростові-на-Дону.

З 1922 року — професор Київського інституту народної освіти, згодом Київського університету. Доктор історії європейської культури (1928). В 1913 році брав участь у III Міжнародному історичному конгресі у Лондоні як представник Варшавського університету.

Могила Леоніда Беркута

Помер 12 лютого 1940 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, ряд 14, місце 18).

Твори

Автор близько 30 монографій, у тому числі:

  • Введение в историю средних веков. — Варшава, 1911;
  • История немецких городов в средние века. — Варшава, 1911;
  • Йоркские трактаты как источник для характеристики английских церковно-политических идей в эпоху до конкордата 1107 г. — Варшава, 1911;
  • Борьба за инвеституру во время императора Генриха V. — Т.1. До папской «привилегии инвеституры» 13 апреля 1111 г. включительно. — Варшава, 1914;
  • Про основні елементи в походженні феодальної системи // Записки КІНО. — Кн.2. — К., 1927;
  • Етюди з джерелознавства середньої історії. Період утворення і консолідації національних держав на романо-германському заході. — Київ, 1928;
  • Про долю Каролінзької історіографії 20-40-х років ХІ віку. — К., 1928;
  • Буржуазні концепції і марксо-ленінове розуміння так званих середніх віків (Маркс-Енгельс-Ленін про феодальну суспільно-економічну формацію) // Україна. — 1932. — Кн.1-2.

Література

  • Наука и научные работники СССР. — Ч. VI. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. — Ленинград, 1928. — С.33;
  • Енциклопедія українознавства. — Т.1. — С.119; РЕІУ. — Т.1. — С.128;
  • Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище: Путівник. — К., 1998. — С.10.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.