Бернгард фон Бюло
Бернхард Генріх Карл Мартін фон Бюло[1] (3 травня 1849, Кляйн-Флоттбек, Гольштейн — 28 жовтня 1929, Рим) — німецький державний і політичний діяч, статс-секретар (міністр) зовнішньої політики (1897–1900), рейхсканцлер Німецької імперії з 17 жовтня 1900 по 14 липня 1909, граф, князь (з 1905).
Бернхард Генріх Карл Мартін фон Бюло нім. Bernhard von Bülow | ||
| ||
---|---|---|
Монарх: | Вільгельм II | |
Попередник: | Хлодвіг цу Шиллінгсфюрст-Гогенлое | |
Спадкоємець: | Теобальд Бетман-Гольвег | |
| ||
Монарх: | Вільгельм II (1888—1890) | |
Попередник: | Адольф Маршал фон Біберштейн | |
Спадкоємець: | Освальд фон Ріхтгофен | |
| ||
Монарх: | Вільгельм II (1888—1890) | |
Попередник: | Адольф Маршал фон Біберштейн | |
Спадкоємець: | Освальд фон Ріхтгофен | |
Ім'я при народженні: | нім. Bernhard Heinrich Martin Karl von Bülow | |
Народження: |
3 березня 1849 Кляйн-Флоттбек,Гольштейн, Пруссія | |
Смерть: |
28 жовтня 1929 (80 років) Рим, Королівство Італія | |
Поховання: | Nienstedten Cemeteryd | |
Країна: | Німеччина | |
Релігія: | Євангеліст | |
Освіта: | Лозанський університет і Грайфсвальдський університет | |
Рід: |
Бюло, | |
Батько: | Бернгард Ернст фон Бюло | |
Шлюб: | Марія Анна Розалія | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Сім'я та походження
Бернхард фон Бюло походив із дворянської родини, в якій багато представників служили німецьким монархам як вищі чиновники та дипломати. Він був сином Бернхарда Ерста фон Бюло, вихідця з кіл мекленбургської знаті, який займав високі державні посади у Данії та Німеччині, зокрема був міністром закордонних справ в уряді Отто фон Бісмарка, та Вікторини Луїзи, доньки гамбурзького купця. Його прадід по батьківській лінії, Йоахім Бернхард фон Бюло був великим маршалом при дворі Мекленбург-Шверіна, дід Адольф фон Бюло був на службі у данського короля Фрідріха VI в Міністерстві фінансів Його дядько, дядько Хайнріх фон Бюло був послом Пруссії в Англії з 1827 по 1840 роки, а брат Карл Ульріх фон Бюло, був кавалерійським офіцером у Першій світовій війні, учасником атаки Льєжа в серпні 1914 року. Мати німецького діяча була донькою, як вже згадувалося вище, Йоганна Вільгельма Рюккера (1791—1847), великого торговця в Гамбурзі, який також служив консулом короля Данії, а його прабабуся Емілія Дженіш (1790–1864), в свою чергу, дочка Мартіна Йоганна Дженіша, сенатором від міста Гамбурга. Родина Дженіш була однією з найбагатших сімей міста у 1827 році з передбачуваними статками в 11000000 марок. Майбутній канцлер Німеччини був первістком у своїй родині, а тому отримав ім'я батька. Пізніше у нього народилися брати Адольф (1850) та Альфред (1851).
Дитячі та молоді роки
Сім'я фон Бюло переїхала у Франкфурт-на-Майні у будинок Карла Вільгельма фон Ротшильда, після призначення батька представником герцогства Гольштейна і Лауенбурга до Франкфуртського паламенту, оскільки ці два герцогства стати частиною данської корони. Після служби Фредеріку VII, Ернст фон Бюло працює на короля Кристіана IX. Сім'я є так довго на службі королівської сім'ї Данії. Саме в цій космополітичної середовищі, яка росте Бернхард фон Бюло часто треться дітей короля Данії Castle Rumpenheim10 більшість з яких буде займати престоли Європи за образом Дагмар, майбутня дружина Олександра III Росії, Олександра, майбутня дружина Едуарда VII Сполученого Королівства та Вільям, майбутньому Джордж I з Grèce11.
Бюло пізніше пояснював своє прекрасне розуміння англійської та французької мов, оволодівши ними ще змалечку від французьких та англійських гувернанток. Його батько говорив французькою мовою, у той час як його мати говорила по-англійськи, що було притаманним для тогочасного гамбургзького суспільства.
Примітки
- Прізвище Bülow вимовляється німецькою ['by:lo:], пор. джерела наведені в статтях -ow та Bülow (Adelsgeschlecht)
Література
- Р. А. Кривонос. Бюлов Бернхард Генрих Мартин // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X