Берта фон Зуттнер

Берта Софія Фелісіта Баронін фон Зутнер (нім. Bertha Sophia Felicita Baronin von Suttner, 9 червня 1843, Прага21 червня 1914, Відень) австрійська новелістка, радикальна пацифістка та перша жінка-лавреатка Нобелівської премії миру.

Берта фон Зуттнер
нім. Bertha von Suttner
Берта фон Зутнер
Ім'я при народженні Берта Софія Фелісіта Баронін фон Кінскі
Псевдо B. Oulot, Jemand[1]
Народилася 9 червня 1843(1843-06-09)
Прага
Померла 21 червня 1914(1914-06-21) (71 рік)
Відень
·рак шлунка
Поховання main cemetery Gothad
Країна  Австрійська імперія
 Долитавщина
Діяльність пацифістка
Знання мов німецька
Членство Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen Wiend[2]
Жанр utopian and dystopian fictiond
Конфесія католицизм
Рід Кінські
Батько Franz Joseph Kinskyd
Мати Sophie Wilhelmine Koernerd
У шлюбі з Артур фон Зутнер
Автограф
Нагороди Нобелівська премія миру (1905)

Біографія

Австрійська письменниця і пацифістка Б. Зутнер народилася 9 червня 1843 р. у Празі в родині австрійського фельдмаршала графа Франса Йозефа Кінски фон Шинік унд Теттау, який помер незадовго до народження дочки. Берта одержала аристократичну освіту, досконало володіла англійською, французькою й італійською мовами, була знайома з багатьма впливовими особами в Парижі, Відні, Венеції.

Після невдалої спроби стати професійною співачкою Берта йде гувернанткою до будинку австрійського барона фон Зутнера у Відні. Через кілька років Берта одружується з одним з його синів — Артуром. Через те що шлюб був здійснений таємно від батьків, Берта й Артур їдуть до Росії, де на 9 років оселяються на Кавказі.

1877 р. починається війна між Росією і Туреччиною. Артур фон Зутнер дає свої репортажі з театру воєнних дій. Популярність чоловіка надихає взятися за перо і Берту. Подружжя в співавторстві публікують оповідання, статті і чотири романи.

1885 р. Зутнери повертаються до Відня, де Берта в художніх творах продовжує відображати свої політичні і суспільні погляди. Основний мотив її творів — демократичний устрій суспільства, ідеї інтернаціоналізму і миру. 18861887 рр. Зутнери живуть у Парижі, приділяють велику увагу діяльності Асоціації миру та міжнародного арбітражу, що була утворена для мобілізації суспільної підтримки Міжнародного суду, створеного задля мирного вирішення міжнародних конфліктів. Відгукуючися на нові ідеї, Берта Зутнер пише книжку «Епоха машин», де виступає з різкою критикою націоналізму і мілітаризму.

1889 р. виходить друком перший роман Берти фон Зутнер «Геть зброю!» («Die Waffen nieder!»), який приносить письменниці всесвітнє визнання. Величезна популярність роману дозволяє Б. Зутнер встановити прямі контакти з багатьма європейськими групами борців за мир. 1891 р. Зутнер бере участь у Римському конгресі миролюбних сил, створює Австрійське товариство миру, а 1892 р. стає членом-засновником Бернського бюро миру — організації, що координує діяльність пацифістського руху в багатьох країнах Європи, і протягом 20 років є віце-президентом цієї міжнародної структури.

Після смерті чоловіка 1902 р. Б. Зутнер продовжує активну пацифістську діяльність, здійснює турне миру по США і Німеччині, сприяє створенню Комітету англо-німецької дружби. 1905 р. Берта фон Зутнер одержує Нобелівську премію Миру «за зусилля, що сприяють досягненню миру в Європі». Після одержання Нобелівської премії Зутнер пише роман про проблеми миру і жіночого руху «Помисли людства». За беззавітну відданість справі миру Б. Зутнер була визнана гідною високого звання Почесного президента Міжнародного бюро миру в Берні.

Відмовившись від операції з приводу злоякісної пухлини, Б. Зутнер померла 21 червня 1914 р., лише за півтора місяця до початку Першої світової війни.

Пам'ять

У 2014 виходить стрічка «Мадам Нобель» про життя Берти Кінскі та її відносини з Альфредом Нобелем і Артуром фон Зуттнером. Роль Берти виконала Біргіт Мініхмайр.

Посилання

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.