Беташар

Беташа́р (каз. беташар — букв. відкриття обличчя) — один з казахських весільних обрядів. Знайомство сім'ї майбутнього чоловіка з нареченою[1]. Подібні обряди — бетачар, беточар існують у киргизів і узбеків.

Церемонія беташару в південному Казахстані

Традиційний казахський беташар

За казахською традицією, обличчя нареченої, яку привели в будинок батьків нареченого, не показували ні свекру, ні свекрусі, ні іншим родичам[2]. Протягом трьох днів вона ночувала без чоловіка в компанії інших дівчат, а вранці четвертого дня влаштовували дастархан і проводили обряд беташар: обличчя нареченої накривали великим покривалом-шаллю, вдягали її в урочисте весільне вбрання, і виводили до запрошених на весілля родичів майбутнього чоловіка. В ході обряду наречену за руки виводили женге — дружини старших братів нареченого[3] і молоді жінки з хорошою репутацією[4]. Один з кінців накидки кріпився до домбри або до тростини і співак-імпровізатор — жирши виконував беташар жири, одночасно знайомлячи наречену з батьками і ріднею чоловіка.

У сучасному Казахстані церемонія беташар значною мірою втратила своє первісне значення — батьки чоловіка як правило встигають познайомитися з нареченою до весілля[2]. На бенкеті, перед тим як молоді сідають за святковий стіл, вони під урочисту музику, під супровід пісні акина, в якій вихваляється краса і молодість нареченої, входять в залу. Наречена з'являється перед усіма гостями з покритою головою, з красивою накидкою, яка закриває її обличчя. Накидку перед обличчям нареченої, часом дуже красиву і незвичайну — у вигляді шатра, тримають красиві молоді дівчата. Наречена стоїть, схиливши голову, демонструючи повагу і смиренність перед старшими родичами нареченого. Відкриваючи обличчя дівчини, акин нагадує в пісні про обов'язки майбутньої дружини — поважати й шанувати родичів чоловіка, в усьому слухатися його, проявляти повагу до старших родичів чоловіка і його гостей, підтримувати домашнє вогнище і доглядати дітей чоловіка. Під час ритуалу наречена вітає кожного з гостей поклоном, а вони, в свою чергу оголошують подарунок, який вони вручать молодятам. Після беташара починається обряд шәй ішу  — розпивання чаю, в ході якого батьки чоловіка та інші гості вперше п'ють чай з рук нареченої[5].

Примітки
  1. Беташар // Қазақ мәдениеті. Энциклопедиялық анықтамалық. Алматы: «Аруна Ltd.» ЖШС, 2005. ISBN 9965-26-095-8 (казах.)
  2. Гобугло М. Н., Остапенко Л. В. Современное развитие этнических групп Средней Азии и Казахстана. — Институт этнологии и антропологии им. Миклухо-Маклая РАН, 2005. — С. 25—27. (рос.)
  3. Сеит Кенжеахметов. Казахские народные традиции и обряды. — Ана тілі, 2000. — С. 18—19. — 95 с. (рос.)
  4. А. Т. Толеубаев. Реликты доисламских верований в семейной обрядности казахов (XIX — начало ХХ в.). — Ғылым, 1991. — С. 30. — 213 с. (рос.)
  5. Беташар // «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия/Бас редактор Ә. Нысанбаев — Алматы: «Қазақ энциклопедиясы» Бас редакциясы, 1998. ISBN 5-89800-123-9 (казах.)

Джерела
  • Мұхтар Әуезов энциклопедиясы — Алматы: «Атамұра» баспасы, 2011. ISBN 978-601-282-175-8 (казах.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.